Вісімна́дцятий, а, е. Восемнадцатый. Наступила вісімнадцята весна. Стор. I. 208.
Вісімна́дцятка, ки, ж. 1) Полотно в восемнадцать пасом. 2) Рыболовная сеть, в ¼ арш. которой помещается 18 ячей и в длину, и в ширину. Вас. 178.
Вісімна́дцять, ти́, числ. Восемнадцать. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять. Ном. № 7991.
Віск, во́ску, м. Воск. Зсукали свічку з ярого воску. Нп. Ум. Вощо́к, воще́чок. Грин. III. 8. Сим. 221.
Віскри́вець, вця, м. Сопливец, возгривец.
Віскри́вий, а, е. Сопливый, возгривый.
Віскря́к, ка́, м. Сопля, возгря.
Віслю́к, ка́, м. Осел. Як віслюк хвицкне, в поліцію не йти. Ном. № 4133.
Вісни́й, а́, е́. Осевой. Вісни́й ніж = Вісник. Желех. Шух. I. 249.
Ві́сник, ка, м. У столяров, бочаров: скобель. Желех.
Вісня́к, ка́, м. = Вісник. Вх. Зн. 8. Желех.
Ві́спа, пи, ж. Оспа, Variolae.
Віспа́р, ря́, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екатериносл. г.
Ві́стка, ки, ж. Весть, известие. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. О. 1861. IV. 57. Сорока на хвості принесла вістку. Ном. № 6712.
Ві́стове́ць, вця́, м. Вестник. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Вістови́к, ка́, м. = Вістовець. Скоро прилетить вістовик від дідуся. Чуб. II. 21.
Вістовни́ця, ці, ж. Вестница. Зозуленька… вістовниця принесе звістку. Мир. ХРВ. 83.
Ві́стонька, ві́сточка, ки, ж. Ум. от вість.
Ві́стря, ря, с. Острие. Шух. I. 153, 175, 291.
Вість, ти, ж. = Вістка. Ой прийшли Перебийносу немудрії вісті. Лукаш. 32. Добрі вісті не лежать на місті. Ном. № 13835. Таке життя, що хоч безвісті тікай. Мир. ХРВ. 390. Ум. Ві́стонька, ві́сточка.
Вісь, о́сі, ж. Ось. Вісь передня, задня. Рудч. Чп. 249. Віз без осей. Чуб. I. 317.
Ві́сько, ка, с. и пр. Військо и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Вісьма́ка, ки, ж. Восьмерка (в картах). КС. 1887. VI. 469.
Вісьмери́к, ка́, м. 1) Содержащий в себе восемь единиц, восьмерик. 2) Восьмерик (волов, лошадей в упряжи). Ой ішли воли та в вісьмерику. Рудч. Чп. 158. 3) Мельничный жернов, в котором радиус равен 8 вершкам.
Вісьми́на, ни, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмая часть кварты. 3) Раст. Lycium. Мнж. 177.
Ві́сьта! меж. Крик на лошадей: налево. Kolb. I. 65.
Вісьта́к, ка, м. У кожевников: палка для выворачивания кож. Верхратський. Зн. 8.
Ві́та, ти, ж. Ветвь (употребл. преимущ. во мн. ч.: ві́ти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. Ві́тонька, ві́точка, ві́тка.
Віта́ння, ня, с. 1) Привет, приветствие. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174. 2) Прием гостей.
Віта́ти, та́ю, єш, гл. 1) Приветствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? розпитує. Рудч. Ск. II. 208. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостей вітати, а моїм пером листи писати. Мет. 330. Тоді стали його вітати медом склянкою і горілки чаркою. Дума. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. Шевч. 4) Заходить. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. № 8757.
Ві́тер, тру, м. 1) Ветер. Ізза гори вітер віє, калина не спіє. Мет. 165. Із вітром могила в степу розмовляє. Шевч. 37. На ві́тер підня́ти. Приводить в чувство упавшего в обморок, вынося его на чистый воздух. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. Нп. Пішло́ з ві́тром, за ві́тром. Пропало, пошло прахом. Ві́тер ма́є. Уже нет. Шука́й ві́тра в по́лі! Напрасно будешь искать, не найдешь. Іди́ по три вітри́. Ступай к чорту. Жене́, як ді́дько вітри́. Летит, как бешеный. Ном. №11428. Ум. Вітре́ць, ві́тречко, ві́трик, ві́тронько. ХС. II. 196. 2) = Ятір. Kolb. I. 73.
Ві́териця, ці, ж. Вихрь. Верхратський. Уг. 231.
Ві́терник, ка, м. 1) Болезнь — род сыпи или прыщей на теле. Вх. Лем. 399. 2) Растение, употребляемое для
