лечения болезни вітерник. Вх. Лем. 399.
Віти́стий, а, е. Ветвистый. Желех.
Ві́тка, ки, ж. 1) Ум. от ві́та. Калинова вітка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомок. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Приток. Вітки Дніпровії. 4) Надставка к короткой ступице в колесе. Переяслав. у. 5) То же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручем, сплетенным из лозы; это называется: ві́тку наби́ти. Лебед. у. (Лобод).
Ві́тки, нар. = Відки. А вітки ти, пане-брате? Гол. IV. 464.
Ві́ткіль, нар. = Відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Вітла́тий, а, е = Вітистий. Желех.
Ві́тонька, ві́точка, ки, ж. Ум. от ві́та.
Вітре́ць, терця́, м. Ум. от вітер.
Ві́тречко, ка, м. Ум. от вітер.
Ві́трик, ка, м. Ум. от вітер.
Вітри́ло, ла, с. Парус. І попливе човен з широкими вітрилами. Шевч. 238.
Вітри́льний, а, е. Парусный. Желех.
Вітри́ти, рю́, ри́ш, гл. Нюхать воздух (о собаке).
Ві́тритися, рюся, ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Вітриця, ці, ж. = Вітериця. Вх. Уг. 231.
Ві́трів, рова, ве. Принадлежащий ветру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Вітровий, а, е. Ветряный. Шух. I. 112. Чи на вітровому морі, чи на суходолі? К. МБ. III. 248.
Ві́тровина, ни, ж. Раковина на дереве (болезнь коры древесной). Бачите, які у осокора вітровини скрізь та япини; де вітровина, там у середині сухий та пухкий. (Залюбовск.).
Вітрого́н, на, м. 1) Ветреник. 2) Вентилятор. Канев. у. Вітрогони становлять, щоб воздух гнало в шахті. Славяносерб. у.
Вітрого́нити, ню, ниш, гл. Ветреничать.
Вітрого́нка, ки, ж. Ветреница. Желех.
Вітроле́тень, тня, м. Предмет, легко разлетающийся по ветру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.
Вітроло́м, му, м. Бурелом, дерево, сломанное ветром.
Ві́тронько, ка, м. Ум. от ві́тер.
Вітрува́тий, а, е. О дереве: с трещинами в коре, проникающими до древесины. Вас. 146.
Вітрю́га, ги, м. Очень сильный ветер. Лебед. у.
Вітря́к, ка́, м. Ветряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. Вітрячо́к.
Вітряни́й, а́, е́. Ветряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Вітряни́ця, ці, ж. Мотыль (в машинах). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Ві́трянка, ки, ж. Ветреница. Константиногр. у.
Ві́тряно, нар. Ветрено.
Вітрячо́к, чка́, м. Ум. от вітря́к.
Ві́тти, вітті́ль, віттіля́, нар. = Відти.
Ві́ття, тя, с. соб. Ветви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Вітце́вий, а, е = Батьків. Желех.
Вітці́вський, а, е = Батьківський. Желех.
Вітці́вщина, ни, ж. = Батьківщина. Желех.
Вітчи́м, ма, м. Отчим. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
Віть за віть одда́ти. Отплатить тем же, воздать равным за равное. Мкр. Н. 35.
Віха́, хи́, ж. 1) Веха. Бояри збираються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. III. 165. І віху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. I. 50.
Ві́хало, ла, с. = Віхола. Мир. Пов. I. 112.
Ві́́хола, ли, ж. 1) Метель, вьюга. Зима буде з віхолами та лютими морозами. Гави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. I. 9.
Ві́хоть, хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытье посуды, утвари и пр. 2) Пучок соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присохне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, поло-
