Га? меж. 1) А? ась? что? Чому не послухав, як я казав, щоб у шинок не заходив? га? Рудч. Ск. II. 131. Іване! — Га? 2) А, ах, э, вот как! Га, добра твоя горілка, — дай вип'єм ще. Чуб. I. 109. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! Ном. № 2611. 3) Песенный припев. Гоп, чук, га, тропака, бо я зроду така! Левиц. I. 53.
Габа́, би́, ж. 1) Белое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,… турецькою білою габою покровена. АД. I. 208. У Шевченка снежная пелена. Візьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою. Шевч. 640. 2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. МВ. II. 77. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда. О. 1862. VIII. 32.
Га́бати, баю, єш, гл. = Габцювати. Аф. 352.
Габелко́вий, а, е. Сделанный из кожи молодой скотины (теленка). Обутий в габелкових черевиках. Стор. II. 96.
Габе́лок, лка, и габе́ль, ля м. 1) Кожа молодой скотины (теленка). Вас. 158, 157. 2) Кожа с шеи лошади или быка. Мнж. 178.
Габзува́ти, зую́, єш, гл. Позорить.
Габли́на, ни, ж. Телятина. Желех. Вх. Зн. 9.
Га́блі, лів, м. мн. = 1) Каблі. 2) Габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Габо́в, меж. Восклицание гуцульских дровосеков при спускании срубленных деревьев с горы вниз; этим восклицанием стоящие внизу работники дают знак стоящим выше приостановить спуск деревьев. См. Кінатов. Шух. I. 180.
Габо́вий, а, е. Сделанный из белого сукна габи́. Рукавичейки габові. Гол. II. 119.
Габу́к, ка́, м. Место в реке, где вода течет узким руслом и с шумом бьет вниз. Шух. I. 227.
Габцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють. Аф. 352.
I. Гав! меж. Звукоподражание лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. I. 9.
II. Гав, нар. = Гев. Верхратський. Лем. 402.
III. Гав, ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Га́ва, ви, ж. 1) Ворона. Аф 352. 2) Переносно: разиня, ворона, зевака, ротозей. Га́ви лови́ти. Ротозейничать. Він гав ловив та витрішки продавав. Котл. 3) Промежуток меж двух зубьев пилы. НВолын. у.
Гавановий, а, е. Темножелтый. КС. 1891. V. 196.
Га́вань, ні, ж. Гавань. Ой стояла на гавані проти Яниколя; ой там була хуртовина із Чорного моря. Метлинський. 431.
Гаве́га, ги, ж. Ув. от га́ва. Мнж. 181.
Гавеня́, ня́ти, с. Вороненок. Гава й говоре: що хоч візьми, тіко не руш моїх гавенят. Драг. 272.
Гавза́, зи́, об. Гнусливый человек, гнусливая женщина. Полт.
Гавза́тий, а, е. Гнусливый. Полт.
Гавзу́н, на́, м. Большой горшок. Вх. Зн. 12.
Га́вин, а, е. Вороний. Гавине гніздо.
Га́вити, влю, виш, гл. Ротозейничать, зевать.
Гавк, ку, м. Лай. Вх. Лем. 401.
Га́вкання, ня, с. Лай.
Га́вкати, каю, єш, гл. Лаять. Собака і на святого гавка. Ном. № 5195.
Гавка́ч, ча́, м. = Лис. Верхратський. Пч. II. 5.
