Га́вкнути, кну, неш, гл. Однокр. в. от га́вкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. I. 108.
Гавкотня́, ні́, ж. Сильный лай.
Гавку́н, на́, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Гавку́чий, а, е. Громко лающий, часто лающий. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуче. К. Дз. 49.
Гавку́щий, а, е = Гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.
Га́вра, ри, ж. 1) Зимняя берлога медведя. Виглянув, як медвїдь з гаври. Фр. Пр. 160. 2) Пасть. Желех. Розпусти́ти га́вру = Гаврати. Ото розпустив гавру. Вх. Зн. 13.
Гавра́н, на, м. Птица: Corvus corax, ворон. Вх. Пч. II. 9. Гавране, гавране, високо літаєш. Гол. II. 719.
Га́врати, раю, єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.
Га́вря, рі, ж. = Гава. Морд.
Гавря́х, ха́, м. = Ховрах. Драг. 241.
Гавх, меж. = I. Гав. Ей, чоловіче, ані важся! Бо що два, а не один, а собака третій… гуджа-гавх! Ном. № 4357.
Гав'юрка, ки, ж. = Вевірка. Вх. Пч. II. 7. См. Білка.
Га́в'язь, зі, ж. Раст. Symphytum officinale. Вх. Пч. II. 36. Шух. I. 22.
Га́в'ячий, а, е = Гавин.
Гав'я́р, ру, м. Раст.: а) = Татара́к. Acorus calamus L. ЗЮЗО. I. 109. б) Carex riparia L. ЗЮЗО. I. 115.
Гага́кання, ня, с. Вскрикивание, громкий говор.
Гага́кати, каю, єш, гл. Вскрикивать, громко говорить. Піп у церкві гагакав, гагакав, аж піт його пройняв.
Гага́кнути, кну, неш, гл. Однокр. в. от гага́кати.
Гага́ра, ри, ж. Род дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.
Гага́рячий, а, е. Гагарий. Гагаряче пір'я.
Га́гати, гаю, єш, гл. = Гегати. Вх. Лем. 406.
Гагота́ти, гочу́, чеш, гл. = Гагати. Вх. Уг. 235.
Гад, ду, м. 1) Гад, пресмыкающееся. Чужими руками добре гада ловити. Ном. № 9664. 2) Соб. Много пресмыкающихся. Гад руками з ями до ями носить. ЗОЮР. I. 309. Там коло криниці побачив такого багацько темного та сірого страшенного гаду. Драг. 113. 3) Бранное: гадина. Скверний гаде, куди ти лізеш? Схаменись! Шевч. 335.
Гада́, ди́, ж. = Гадка. Ідіте до батька, покиньте свою непевну гаду́. Г. Барв. 133.
Гада́й-зілля, ля, с. = Білозор, Parnassia palustris L. ЗЮЗО. I. 130.
Гада́ння, ня, с. Размышление, помыслы, думание.
Гада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Думать, размышлять, помышлять, предполагать, воображать. Я козак молод, гадаю, що я собі пароньки не маю. Мет. 17. Ой ти, козаче, що ти думаєш-гадаєш? Мет. 81. 2) = Згадувати. Та будем ми помирать і свого батенька гадать. Мил. 211.
Гада́тися, ється, гл. безл. Гада́ється, гада́лося. Думается, думалось. Скільки ж то, гадалося мені, буде землі під усім царством. Ком. Р. I. 1. Коли б панам гадалося, з чого лихо скувалося. Ном. № 1136.
Гадва́б, бу, м. = Єдваб. Вх. Лем. 401.
Гадва́бний, а, е = Єдвабний. Гадвабна хусточка. Гол. IV. 435.
Гаддя́, дя́, соб. = Гади. Гадє підь землю ховає сі на зіму. ЕЗ. V. 80.
Гаденя́, ня́ти, с. Змееныш. Гадина чинить уперед яйце, а потім виводить гаденята. Шух. I. 238.
Гаджа́ла, ли, ж. 1) Лодыжка. Вх. Зн. 13. 2) Зберу тя по гаджалах. Ударю тебя по ногам. Вх. Зн. 13.
Гаджала́гати, гаю, єш, гл. Непонятно или на непонятном языке говорить. Вх. Зн. 13.
Гаджє́ло, ла, с. Кубарь, волчок. Вх. Зн. 13.
Гаджу́га, ги, ж. Молодая смерека вышиной до трех метров. Шух. I. 176.
Гаджу́чка, ки, ж. Молодая смерека вышиной до 1½ метра. Шух. I. 176.
Га́дзимка, ки, ж. = Адзимка. Вх. Зн. 1.
Гадзу́ля, лі, ж. Навозный жук. Вх. Зн. 13.
Га́ди-перега́ди, дів, мн. Раздумывание. Почнуться гади-перегади — начнут думать-передумывать. Лохв. у.
Гади́ло, ла, с. Род игры с песней. Гад, гад, гадило, що по полю бродило и пр. Мил. 54.
Га́дина, ни, ж. 1) Гад, пресмыкающееся животное, змея. В'ється, як гадина. Ном. № 3002. Гадина в його сло-
