Аксамитка, ки, ж. = Оксамитка.
Аксами́тний, аксами́товий, а, е = Оксамитний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. I. 429.
Акт, ту, м. 1) = Дія (в драматическом сочинении). О. 1862. III. 52. 2) Акт, документ. В наших церковних і монастирських архивах усякі дієписні… акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Акто́р, ра, м. Актер. Ввійшов Яким зовсім так, як от виступають актори на сцену зза декорацій. Левиц. I. 478. Один актор грав дуже погано… в партері почали сміятись. Левиц. Пов. 139.
Акто́рка, ки, ж. Актриса. Желех. Чи не була вона в акторках в театрі? Левиц. I. 465.
Акто́рський, а, е. Актерский. Желех.
Акура́т, нар. Точно, как раз. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Акура́тний, а, е. Аккуратный. Желех.
Акура́тність, ності, ж. Точность, аккуратность. Желех.
Акура́тнісько, нар. Точнехонько. Желех.
Акура́тно, нар. Аккуратно.
Але́, сз. и меж. 1) Но, однако, впрочем. Єсть і бідніші од нас, а живуть же… — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Котл. НП. 370. Хотіла спать, але не спала. Шевч. 558. Нема нічого без але. Ном. 2447. 2) Але́ж, але́ж бо. Ведь, ведь; однако уже. Алеж і ти того не зробиш! Ой алеж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. Лукаш. 119. 3) Употребл. в значении: Толкуй! рассказывай! Ну, вот! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. Кв. II. 291. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Алеж! — Греб. 373. 4) Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але! 5) Але́-але́! Алеж! Как бы не так! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Алеж!
Але́мбик, ка, м. = Лембик.
Алилу́йкати, каю, єш, гл. Петь «аллилуя». Желех.
Алилу́йко, ка, м. Насмешливое прозвание духовного лица. (Галиц.). Желех.
Алилу́я! с. Аллилуя. Кат лютує, а ксьондз скаженим язиком кричить: Te deum! алилуя! Шевч. 367.
Али́рник, ка, м. Любящий пользоваться чужим, алырщик. Та вони (попи) всі алирники. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Алма́з, зу, м. Алмаз, бриллиант. Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії. Шевч. 428.
Алти́ця, ці, ж. Ластовка, вставка под мышками гуцульской рубахи. Шух. I. 153.
Аль, сз. = Але 1. Ogon. 209.
Альбо́, сз. Или, либо. Либонь моїх братіків на світі немає: альбо їх порубано, альбо їх постреляно. АД. 116.
Альки́р, ру, м. Отделенная перегородкой от большой світлиці комнатка, служащая спальней и детской. Чуб. VII. 382. Ум. Алькирик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Альт, та́, м. Альт (голос). Желех.
Альта́на, ни и альта́нка, ки, ж. Беседка садовая. Левиц. I. 494.
Альтемба́с, су, м. Род парчи. Срібним альтембасом стін не обіб'ю у труні. Щог. Вор. 58.
Альто́вий, а, е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Алю́! меж. = Аля́! Вх. Уг. 250.
Алю́рний, а, е. Аккуратный, опрятный. А таки не алюрна дівчина! Змиев. у.
Аля́! меж. Крик на свиней, чтобы отогнать их. Аля! аля! аля ж, кажу! Вона ніби не чує. Що там вона риє свинячою мордою? Маркев. 61.
А́ляр, ру, м. Крик, шум. В хоромах аляр і огні. Щог. В. 146.
Амба́р, ру, м. Амбар, отдельно от жилого помещения стоящая кладовая. Стор. Оп. 145. Шух. I. 106.
Амбі́тний, а, е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Амбі́ція, ції, ж. Амбиция, тщеславие. Желех.
Амбо́н, на и ну, м., амво́н, ну, м. Амвон. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.
