Амбро́сити, ро́шу, сиш, гл. Праздновать день св. Амвросия. Встречается только в анекдоте о ленивой жене, отговаривавшейся от работы праздниками, за что она была побита с таким поучением: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити». Ном. № 4007.
Аме́рика, ки, ж. Америка. Ком. I. 54.
Америка́нець, нця, м. Американец. Американець Франклін первий показав, що грім буває од громовини. Ком. II. 66.
Америка́нка, ки, ж. 1) Американка. 2) Порода картофеля. МУЕ. I. 101.
Америка́нський, а, е. Американский. Висіли гірлянди з ліан… американських. Левиц. I. 508.
Амі́нь, нар. 1) Аминь. Чуб. III. 26. 2) Употребляется как существительное м. р. в значении: конец, смерть. Фр. Пр. 4. Амінь тобі буде. Ном. № 3650. Мовчи, а то тут тобі й амінь! Шевч. 300.
Амуні́ція, ції, амуни́ця, ці, муниція, ж. Зачав він (солдат) забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуніцію. Чуб. I. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
А́мфора, ри, ж. Амфора, род греческого и римского кувшина. Жерці і ліктори стоять круг Капітолія — і хором співають гімн і курять дим з кадил і амфор. Шевч. 607.
Анало́й, ло́ю, м. Налой. Ум. Аналойчик. Грин. III. 516.
Ана́хтема, ми. [ = Анафема.] 1) Ж. Анафематствование. Сьогодні в церкві анахтему співали. 2) Об. Проклятый, отверженный человек, анафема. Употребляется как бранное слово. У Котл. также ана́хтем, ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Ана́хтемський, а, е. [ = Анафемський.] Анафемский, проклятый. Употребл. как бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками. Стор. МПр. 43.
Анаці́я, ції, ж. Затруднительное положение, беда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
А́нгел, а́нгол, ла и а́нгель, ля, м. = Янгол. Рудч. Ск. I. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. III. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
Ангеля́ и анголя́, ля́ти, с. = Янголя. Ум. Анге(о)ля́тко. Желех. Анге(о)ляточко.
Ангеля́н, на, м. = Англієць. Закр.
Ангеля́нець, нця, м. = Англієць. Закр.
Ангеля́нка, ки, ж. Англичанка.
Ангеля́нський, а, е. Английский. В каптанах ангелянського сукна дорогого. О. 1862. II. 56.
А́нгельський и а́нгольський, а, е = Янгольський. Хори ангельськії а все зближають, преславному гласу пісні співають. Чуб. III. 355.
Англі́єць, лі́йця, м. Англичанин. Желех.
Англі́йський, а, е = Ангелянський. Желех.
А́нглія, лії, ж. Англия. То було в Англії. Гн. I. 47.
Андара́к, ка, м. Род юбки у полесских женщин из полосатой шерстяной материи. Чуб. VII. 429.
А́нде, а́ндека ( = он де), нар. Вон, вон там. (Угор.). Ogon. 217.
Андрі́єць, йця, м. Раст. Delphinium Ajacis. Вх. Пч. II. 31.
Андрія́к, ка, м. Опиум. Щоб дитина заснула, треба їй дати андріяк у молоці — воно темне та неначе маком пахне; беруть його у аптеці. Киев.
Ані! сз. См. союз А.
Ані́ж, сз. Нежели, чем. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Анке́р и анки́р, ру (рю), м. = Алькир. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. I. 126.
Ано́ и ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́-лем било синоє море. Гол. II. 5.
Анта́ба, би, ж. Рукоять, рукоятка, ручка. Ум. Антабка.
Анта́бка, ки, ж. 1) Ум. от Антаба. Вх. Зн. I. См. еще Шкафа́. МУЕ. I. 72. 2) Железная скоба для скрепы. Звенигород. у.
Анта́к, нар. Так. Угор.
Анта́л, лу, м. Боченок в 60 бутылок. Закр.
Анталю́з, за, м. Серебряная монета, получившая, путем особых приемов
