Гама́рський, а, е. Металлоплавильный.
Га́мати, маю, єш, гл. Детск. Есть. О. 1862. IX. 118.
Га́мба, би, ж. Узел, служащий для застегивания вместо пуговицы. Гол. Од. 82. Угор.
Гамба́рня, ні, ж. = Гарбарня. Кору з дуба пообдирано і забрано до гамбарні… Ото де шкури чинять, то й гамбарня зветься. Киев. у.
Гаме́ла, ли, об. Толстый, неповоротливый человек. Ном. № 13950.
Гаме́ра, ри, гаме́рка, ки, ж. Бумажный вязаный колпак в виде усеченного конуса. Желех. Гол. Од. 48.
Гаме́рицький, а, е. Американский. Вх. Лем. 402.
Гамза́, зи́, ж. Казна. У його багацько гамзи. Аф. 354. См. Кабза.
Га́мів, мови, ж. = Гальмо. Желех.
Га́мір, мору, м. Шум, крик. Желех. В містечку почався… гамір. Лев. I. 126.
Га́мірка, ки, ж. Низкая деревянная ручка в большой пиле, которой распиливают дерево на доски. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гамірни́й, а́, е́. Шумный. Желех.
Га́мкання, ня, с. 1) Детск. Еда. 2) Чавкание.
Га́мкати, каю, єш, гл. 1) Детск. Есть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.
Га́мкнути, ну, неш и га́мну́ти, ну, неш, гл. Однокр. в. от га́мати. Сесть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148. Жінка сало гамнула та на кота звернула. Ном. № 4059.
Гамори́ти, рю́, ри́ш, гл. Кричать, шуметь. Желех. Подольск. Люди гаморят, дерево тріщит, сичит, солома прискає, огонь шепотит (на пожежі). Гн. II. 30. Жінка гаморить на мене, теща і всі гості якось косо дивляться. Грин. II. 178.
Га́мрити, мрю, риш, гл. = Гаморити. Я думаю, що́ воно гамрить, аж то ви балакаєте. Лохв. у.
Гамсели́ти, лю́, ли́ш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе істиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатериносл. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.
Гамува́ння, ня, с. Усмирение, укрощение, успокоение, удерживание. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін. К. ЧР. 209.
Гамува́ти, му́ю, єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Уман. у. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді. К. ЧР. 322.
Гамува́тися, му́юся, єшся, гл. Удерживаться, останавливаться, успокаиваться. Аф. 354.
Га́му́з, зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) Потрощи́ти на гаму́з. Разбить вдребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. I. 76. 3) Га́музом. Всё вместе, сполна. Забрав га́музом, нічого не оставив. Екатериносл. г. Ну, я скажу га́музом ціну за всю роботу. Лубен. у.
Гаму́ла, ли, ж. 1) Каша из яблок с медом. Борз. у. 2) Полужидкая масса, клокочущая в сопках. Черном. 3) Неудавшееся жидкое кушанье, сделанное слишком густым, подобным киселю, напр. о борще, о галушках. Переясл. у.
Гаму́лець, льця, м. Узда. Гаму́лець упра́вити. Надеть узду, переносно: смирить, обуздать. Шкода відбрикуватись!.. Ми вправимо гамулець вам. К. ПС. 55.
Га́на, ни, ж. Порицание, бесчестие, поношение, стыд. Желех. Задава́ти, зроби́ти га́ну. Хулить, охулить.
Ганде, нар. Там. Вх. Лем. 402.
Ганде́вери, рів, м. мн. Шаровары из саєти. (Запорожці) наїздять у Богуслав на ярмарок та в саєтових штанях, чи то в гандеверах, кидаються було у цебер з дігтем. О. 1861. XI. 31.
Га́ндель, гандлюва́ння, гендлюва́ти и пр. = Гендель и пр. О. 1862. I. 71.
Ганджар, ру, м. Широкий татарский кинжал. Татарина впень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбирає. Млак. 76.
Ганджови́тий, а, е. С изяном, имеющий изян. Черк. у.
Ганджули. Піти на ганджули. Пойти на заработки. Лохв. у.
Гандзо́лля, ля, с. соб. Отрепье, лохмотья. Іде, а гандзолля висить. НВол. у.
Га́ндзя, зі, ж. Название коровы. Kolb. I. 65.
