Гвіздо́к, дка, м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = Гак 2. Вх. Пч. II. 25. Ум. Гвіздо́чок.
Гвіздя, дя, с. соб. Гвозди. Шух. I. 88.
Гвозди́к, ка, м. 1) Раст.: а) гвоздика, Dianthus. Вх. Пч. I. 10. (Вінки) з гвоздиків та чорнобривців. Левиц. I. 188; б) мн. Tagetes erecta L. ЗЮЗО. I. 138. Tagetes patula L. ЗЮЗО. I. 166. 2) Пряность: гвоздика, Caryophyllus aromaticus. МУЕ. I. 109. Ум. Гвозди́чок.
Гвозди́ти, джу́, ди́ш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Гвозди́чки, чків, м. мн. Раст.: а) Tagetes patula L. Мил. М. 75; б) — польові́. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. I. 121.
Гвор, ра, м. Клинья в штанах. Гол. Од. 66.
Гданськ, ка, м. Данциг (город).
Гда́нський, а, е. Данцигский. Випили чарок по шість гданської горілки. Стор. II. 26.
Гдась, нар. Когда-то. Черниг. у.
Где, нар. = Де. Где каша з маслом, там нас не маєш. Ном. № 2051.
I. Ге! меж. 1) Э! Ге, сякі-такі! Мене хочуть воювати, а ви нічого не знаєте. Рудч. Ск. II. 10. 2) Понуканье для коровы, то же, что и гей. Вх. Уг. 250.
II. Ге, сз. Словно, будто, как. Драг. 258. Ци достеріг єсь? — А чому би-м не достеріг? Не так ге ви. Драг. 263.
Ге-ге-ге, меж. Подражание крику гусей. А гусочка ге-ге-ге! Рудч. Ск. I. 50.
Гебан, ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний. Грин. III. 610.
Ге́бель, бля, м. = Гембель. Після гебля сокирою. Ном. № 6396.
Гев, нар. Тут, здесь, сюда. Дві душечки гев пустіте. Гол. I. 234. Подь гев, по-ле-гев! Иди сюда, иди-ка сюда! Вх. Зн. 51. Вх. Лем. 425.
Гевади, нар. = Туди. Вх. Лем. 402.
Гева́л, ла, м. Хам.
Гева́лка, ки, ж. Хамка. Аф. 357.
Ге́вгати, гаю, єш, гл. 1) Осаживать назад (волов). Гевгни воли. Вх. Зн. 10. 2) = Гегати. Вх. Лем. 407.
Ге́вер, ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Ге́вка, ге́вси, нар. = Гев. Вх. Уг. 232.
Ге́гавка, ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Гега́дзи, дз и гега́цки, цьок, ж. мн. = Гаргачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Гега́дзьки. Вх. Лем. 407.
Ге́гання, ня, с. Крик гусей. Гн. II. 30.
Ге́гати, гаю, єш, гл. = Гегекати. Вх. Зн. 11.
Геге́кати, каю, єш, гл. О гусях: кричать. Гуси гегекають, качки кахкають. Кв.
Геге́п, меж. = Геп.
Геге́пнути, пну, неш, гл. То же, что ге́пнути, но еще сильнее.
Геге́пнутися, пнуся, нешся, гл. То же, что и ге́пнутися, но еще сильнее.
Геде́, нар. Тут, здесь. Угор.
Гедз, дза и гедзь, дзя, м. Oestrus bovis. Гедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Он раскапризничался. А що це тобі? гедзь укусив, чи що? Канев. у. Ум. Гедзик. Вки́нути ге́дзика. Сказать что-либо с умыслом раздражить. Оце вона прийшла та вкинула гедзика, — паня й розходилась. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ге́дзатися, заюся, єшся, гл. 1) О четверон. животных: бегать, мечась из стороны в сторону, под влиянием боли от укушений овода. 2) О людях: метаться, бросаться из стороны в сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: гедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, гедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людях: капризничать, привередничать.
Ге́дзел, дзла и гедзель, дзля, м. = Гедз. Рудан. I. 160. Ном. № 3389.
Гедзень, ня, м. Летнее время, когда скот мечется от укушений оводами (июль месяц).
Ге́дзик, ка, м. Ум. от гедз.
Гедзилля, ля, с. Древесные опилки. Черном.
Ге́дзкатися, каюся, єшся, гл. = Гедзатися.
Ге́дзло, ла, с. 1) Укушенное оводом место? Уразив козла у гедзло. Ном. № 3390. 2) Задница. Поцілуй мене у гедзло.
Гедзу́нок, нку, м. Искусство, уменье; толк. Треба на хитрощі, коли гедзунку не достає. Киев. г. У сього малого хлопця немає гедзунку бігти. Лубен. у.
Ге́дкати, каю, єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Ге́дло, ла, с. Приказ. Розіслав же
