до косточек ног. Вас. 169. А я тую плахту шануватиму, із припічка горшки вийматиму, гривками лавки стиратиму. Мил. 84.
Гривка́стий, а, е = Гривастий. Вх. Лем. 424. Го́луб гривка́стий = Гривак. Вх. Лем. 405.
Гривко́, ка́, м. Имя собаки. Не один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.
Гривно́к, ка́, м. = Гривак. Вх. Пч. II. 9.
Гри́вня, ні, ж. 1) Медная монета в 3 к., в иных местностях 2½ коп. О. 1861. XI. 109; 1862. IV. 94. Став у брамі з мішком грошей і усім дає по гривні. Рудч. Ск. II. 163. Сказав на гривню правди. Ном. № 6900. 2) — золота́. Червонец? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Лукаш. 153. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Чуб. III. 242. Ув. Гривня́ка. Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку. Котл. Ен. II. 24.
Гри́вонька, ки, ж. Ум. от Грива.
Гри́вочка, ки, ж. Ум. от Грива.
Гри́да, ди, ж. = Гряда 4. Вх. Зн. 12.
Гри́дка, ки, ж. Часть рала = Жердка 3. Чуб. VII. 400.
Гри́жа, жі, ж. Печаль, огорчение, терзание. Доков я ся не оженив, не мав же я грижі. Гол. I. 230. Ой має він на сердечку та й велику грижу. ЕЗ. V. 25.
Грижпа́н, на, м. Вол известной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Гри́з, зу, м. Смешанная с дертю и мякиною соль, которую дают овцам.
Гриза́, зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Левиц. Пов. 338. Там у їх гриза така завелася. Черк. у. 2) = Гризота = Грижа.
Гризани́на, ни, ж. Ссора, перебранка. Брати, як посварилися, то й досі іще між ними гризанина.
Гриза́чка, ки, ж. Репа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Гризи́ще, ща, с. Ув. от гризь. Мил. М. 55.
Гризня́, ні́, ж. = Гриза. Мир. Пов. II. 42. Остигло йому слухати жінчину гризню. Грин. II. 165.
Гризо́та, ти, ж. 1) = Грижа. Каменец. у. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки. Левиц. ПЙО. I. 362.
Гри́зти, зу́, зе́ш, гл. 1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. I. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705. 2) Бранить, пилить. Так щодня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153. 3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295. 4) Тереть, жать (ногу, об обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.
Гри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. 1) Кусаться, грызться. Де пси свої гризуться, там чужий не мішайся. Ном. № 9449. 2) Ссориться, браниться. Чоловіче-голубчику, не буду довіку з тобою гризтись. Рудч. Ск. II. 133.
Гризу́н, на́, м. Мертворожденный ребенок. Александров. у.
Гризу́чка, ки, ж. = Гризачка. Вх. Зн. 59.
Гризю́ка, ки, ж. Сварливый человек или женщина. Та годі вже тобі, гризюко, гризтись. Полт.
I. Гризь! меж. Выражает грызение. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома палюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
II. Гризь, зя, м. и зі, ж. 1) Ревматизм, ломота в суставах. Маркев. 91. Почне ломить руку або ногу, поки зробиться гризь. Мил. М. 53. У сього гризю дев'ять зубів. Мил. М. 55. 2) Пупочная грыжа. Мил. 31, 32, КС. 1893. VII. 80. Ув. Гризи́ще. Мил. М. 55; Грин. II. 43.
Грима́к, ка́, м. Кусок льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на нем с горки. Сим. 159.
Гри́мання, ня, с. 1) Грохот, грохотание. 2) Сердитый крик, брань. 3) Удары, битье.
Гри́мати, маю, єш, гри́мнути, мну, неш, гл. 1) Греметь, загреметь, грохнуть, загрохотать, издавать сильный, раскатистый звук. О громе, огнестрель-
