вать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте. О. 1862. IV. 27. 3) = Бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Каменец. у. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе? Федьк. Поез. I. 25.
Ба́витися, влюся, вишся, гл. 1) Забавляться, играть, развлекаться. Щодня, щовечора з нею бавились. МВ. II. 33. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті… — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. Чуб. III. 39. 2) Мешкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Чуб. V. 12. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Шевч. 306. Іди ж хутчій, не бався. О. 1861. III. Г. Арт. 84. Не бавмося, та ходімо швидче додому. Канев. у.
Баві́ння, ня, с. Медленность, мешкание. Левч. 69. См. Ба́влення.
I. Ба́вка, ки, ж. Развлечение. Желех.
II. Ба́вка, ки, ж. Сухая ложбина (Галиц.). Желех. Русло высохшей реки. Вх. Зн. 1. См. Балка.
Ба́влення, ня, с. 1) Забава, развлечение. 2) Промедление, мешкание. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві. Черк. у.
Ба́вна, ни, ж. = Бавовна. Желех.
Ба́вний, а, е. 1) Требующий много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Ба́вниця, ці, ж. Красные шерстяные нитки, красный гарус. Kolb. I. 38.
Ба́вно, нар. Медленно, медлительно.
Бавня́ний, а, е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Ба́вовна, ни, ж. Хлопчатая бумага, вата. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. АД. I. 250.
Ба́вовник, ка, м. Раст. хлопчатник, Gossypium herbaceum L. Желех.
Бавовня́ний, а, е = Бавняний.
Бавовня́нка, ки, ж. Хлопчатобумажная ткань. Желех.
Ба́войка, ки, ж. См. Бава.
Ба́волна, ни, ж., баволня́ний, а, е = Бавовна, бавовняний.
Ба́вуна, ни, ж., бавуня́ний, а, е = Бавовна, бавовняний. Шейк.
Ба́га, ги, ж. Гарь из чубука. Вх. Зн. I. Вх. Уг. 252. См. Мочка 2.
Багаме́л, лу, м. Шутливое название палки, посоха. Мнж. 175.
Ба́гари, мн. Широкий кожаный пояс. Желех.
Бага́т, та, те. Кр. форма от Багатий. Мужик багат, — йому ж добро. Ном. № 1372. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав. Грин. III. 254.
Бага́т-вечір, чора, м. Канун рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. II. 83.
Багате́нний, а, е. Очень богатый. Желех.
Багате́нький, а, е. Ум. от багатий. Довольно богатый. Був собі один чоловік багатенький, мав собі корів доволі. Рудч. Ск. II. 167. Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька, то взяв би тебе до себе, до свого батенька. Чуб. V. 115.
Багате́нько и бага́течко, нар. Ум. от багато. Довольно много.
Бага́ти, бажу, жиш, гл. = Бажати. Желех.
Бага́тий, а, е. 1) Богатый, обладающий богатством. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його влад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. Багатий на що́. Богатый чем, имеющий много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий… — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. I. 170. Бага́тий на сло́во. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224. 2) Богатый, ценный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377. 3) Бага́тий ве́чір, -та кутя́ =Багат-вечір. Чуб. III. 262. ХС. I. 79. Ум. Багатенький.
Багатиня́, ні́, м. Богач. Чуб. II. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Константиногр. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма що бідний, а ти багатиня. Богод. у.
Багати́р, ря́, м. 1) Богач. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Ном. № 1343. Багатир був, а жив, як убогі люди живуть. МВ. II. 21. Багатир був!
