12; б) во мн. ч. Цветок Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97; е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.
Бабкува́тий, а, е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. НВолын. у. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарством. Вона інколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Ба́блятися, ляюся, єшся, гл. Копаться руками в чем-либо жидком, мягком, напр. в тесте; пачкаться. Бабляється з діжею од самого ранку, неначе дитина пічки копає. Левиц. КС. 111. См. Бабратися.
Бабни́к, ка́, м. 1) Сосуд, в котором пекут баби. См. Баба 21. 2) = Бабинець. Подольск. г. Шейк.
Бабоду́р, ра, м. Волокита, ловелас. Левч. 14. См. Бабі́й 1.
Ба́бойка, ки, ж. Ум. от баба.
Баболю́б, ба, м. = Бабій 1. КС. 1883. XI. 502.
Бабони́ти, ню́, ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Ба́бонька, ки, ж. Ум. от баба.
Бабо́та, ти, ж. соб. Бабье. Волч. у.
Ба́бочка, ки, ж. Ум. от баба.
Ба́брання, ня, с. Занятие грязной работой, пачкотня. Остогидло мені оце бабрання коло хати.
Ба́брати, раю, єш, гл. Пачкать, марать. Вх. Лем. 389. Не бабрай руками!
Ба́братися, раюся, єшся, гл. Копаться в нечистоте, заниматься грязной работой. І чого ти бабраєшся там коло багна? См. Ба́блятися.
Бабри́ська, ки, ж. Насек. = Сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Ба́брош, ша, м. Пачкун. Угор.
Бабру́ля, лі, ж. Неопрятная женщина. Вх. Лем. 389.
Бабру́н, на, м. = Бабриська. Вх. Пч. II. 26.
Бабру́на, ни, бабру́нька, ки, ж. = Бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. Бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Ба́бство, ва, с. соб. Бабье. См. Бабо́та. Тут уже баби як попали мене в свої лапи… Коли б не божий чоловік, то довелось би з нудьги пропасти між плаксивим бабством. К. ЧР. 238.
Ба́бський, а, е. 1) Бабий, бабский. Це бабське діло. 2) Ба́бські забубо́ни. Различные приметы, обычаи и пр., соблюдаемые женщинами в их хозяйственных и др. делах. Ном. № 253 и след. 3) Ба́бське літо = Бабине літо. 4) Бабські про́води. Понедельник Фоминой недели, когда поминают усопших одни бабы. Чуб. III. 29. 5) Ба́бські свя́та. Народные праздники, празднуемые исключительно женщинами. О. 1861. XI. Св. 59.
Бабува́ти, бу́ю, єш, гл. = Ба́бити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.
Бабу́нечка, ки, ж. Ум. от бабуня.
Бабу́ня, ні, ж. Ум. и ласк. от баба. Бабушка. Чуб. II. 313. Ум. Бабунечка.
Бабу́сенька, бабу́сечка, ки, ж. Ум. от бабуся.
Бабу́син, на, не. Принадлежащий старушке, бабушке. Як побіжить королевич до бабусина двора. Чуб.
Бабу́ся, сі, ж. Ум. от баба. Бабушка. Ум. Бабусенька, бабусечка.
Бабуха́тий, а, е. Пузатый, брюхастый. Вх. Лем. 389.
Бабча́р, ра, м. Деревянный обрубок, в который вставляется маленькая наковальня для отбивания кос. См. Бабка 8. Желех. Шух. I. 169.
Ба́бчин, на, не. Принадлежащий бабці, относящийся к ней. Желех.
Бабчу́к, ка́, м. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111.
Баб'ю́к, ка́, м. = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Ба́б'ячий, а, е. 1) Принадлежащий, свойственный бабе. Баб'ячі звичаї. 2) По-ба́б'ячий, по-баб'ячому. Він чисто по-баб'ячий тупця по хаті. Левиц. I. 478.
Ба́ва, ви, ж. Встречено только уменьш. от этого слова: ба́войка. Употреблено в значении: гостеприимная хозяйка, задерживающая гостей: Ой буде ж нам ся, буде: забавили нас люди, забавила нас бавойка — Ганнусина матінойка при п'яній горілойці, при любій розмовойці. Pauli. I. 84.
Ба́вина, ни, ж. = Ба́вовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Ба́вити, влю, виш, гл. 1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. Шевч. 424. 2) Удержи-
