141. Держи сама розум добрий в своїй головоньці. Метл. 16) До́брого здоро́в'я зи́чу (жи́чу). Желаю здравствовать. Боярину, красний паничу! Доброго здоров'я жичу. Мет. 202. Доброго здоров'ячка, пані! Ном. № 6417. 17) З до́брого ди́ва. Ни с того, ни с сего, на здорово живешь. Вилаяв ні з доброго дива. Васильк. у. Ум. Добре́нький, добре́сенький, добрі́ненький. Чоботи ще добрісенькі. НВолын. у.
Добрина́, ни́, ж. Хорошее качество. Купуйте, добродію, дрова, тут така добрина.
Добри́ти, рю́, ри́ш, гл. 1) Задабривать. А вона вже і всміхається до його і стравою щонайкращою його добрить, так ні! сидить, насупившись, мов той сич. Змиев. у. 2) Хвалить. Тільки й добрить, що той світ, ніби вже в сьому світові нема ні добра, ні краси. МВ. I. 44. 3) Удобрять.
Добри́тися, рю́ся, ри́шся, гл. 1) Поддабриваться, подлащиваться. 2) Удаваться, хорошо итти. От таки мені не добриться: ізнов поковзнулась і впала. Це сьогодні вже вдруге. Черниг. у. 3) Щось мені не добри́ться. Что-то плохо себя чувствую. Волч. у.
Добрі, нар. Едва. Добрі мене собаки не з'їли. Гол. III. 407.
Добрі́ненький, а, е. Ум. от добрий.
До́брість, рості, ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Ном. № 4531. Добрості і милосердію його і міри нема. Кв. П. 1. Я по добрості даю тобі. НВолын. у. Ма́ти до́брість. Быть добрым. А вже в нас отець і мати все добрість собі мали б та в чистеє поле вони виходжали б. Мет. 439. У до́брості жи́ти з ким. Быть в хороших отношениях. Мировий у добрості живе з паном. НВолын. у. По до́брості. Добром. Почала його по добрості просить. Грин. II. 100.
Добрі́ти, рі́ю, єш, гл. Становиться добрым, добреть.
Добрі́шати, шаю, єш, гл. Становиться добрее.
Добро́, ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Ном. № 4900. Добра твого (боже) язик переказати не може. Чуб. III. 17. За моє добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люди, що щиро стережуть добра своїх панів. Г.-Арт. (О. 1861. III). Стали пани-ляхи спосіб прибирати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбирати, над козацьким, над мужицьким добром господарювати. Макс. (1849). 75. Мн. До́бра. Имения. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. К. Бай. 28. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував стиха: він не з добра, не з розкошів, а з великого лиха. Нп. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Из тебя ничего хорошего, порядочного не выйдет. Ой казали мені люди, що добра з тебе не буде. Ном. № 2907.
Добро́бут, ту, м. Благосостояние. К. ХП. 7. Буде на сторожі добробуту народного стояти. К. Бай. 64.
Доброві́льний, а, е. Доброжелательный. Да чи він (батько женихів) добрий, да чи добровільний, да чи такий, як мій рідний. Мет. 147.
Доброві́льно, нар. Доброжелательно.
Доброгла́сний, а, е. Благозвучный. Страдання мученика Степана прославляємо, у тимпані доброгласнім піснь йому воспіваємо. Чуб. III. 180.
Доброгра́й, ра́я, м. Хороший музыкант.
Доброгра́йка, ки, ж. Хорошая музыкантша.
Добродба́й, ба́я, добродба́ч, ча́, м. Стяжатель имущества.
Добро́дієчка, ки, ж. Ум. от добродійка.
Добро́дієчко, ка, м. Ум. от добродій.
Добро́дій, дія, м. 1) Благодетель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Хата. 63. Т. Шевченко — наш перший добродій народний. К. (О. 1861. VI. 32). 2) Сударь (титул). Правда, правда, добродію мій любий. К. ЧР. 6. Кланяюсь, прошу: не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. II. 113. 3) Господин (известное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Правда. 1867. № 10. Лист. П. Куліша. Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку? Кв.
Добро́дійка, ки, ж. 1) Благодетельница. 2) Сударыня. «Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила,
