мій єдиний! К. Досв. 108. Його єдиная дитина покинуть хоче. Шевч. 251.
Єдини́ця, ці, ж. Единственная дочь, то же, что и одиниця 2. Ой у вдови єдиниця та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. Єдини́чка.
Єдини́чок, чка, м. Ум. от єдине́ць.
Єди́ність, ності, ж. Единство. Стояли на сеймах опором проти політичної системи єдиності віри в Польщі. К. ХП. 115.
Єдинома́терній, я, є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніаміном, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Єди́нчик, ка, м. Ум. от єдине́ць.
Єдинчу́к, ка́, м. = Єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки. Федьк.
Єдна́к нар. = Однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоч тепер зроби світ. Чуб. I. 142.
Єдна́кий, а, е = Однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Чуб. V. 103. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. I. 1.
Єдна́ків, кова, ве и єдна́ковий, а, е = Однаковий. Хоч я піду і за Краків, всюди буду я єднаків. Гол. I. 364.
Єдна́ково, нар. 1) = Однаково. 2) Однако. На Олімпських положися, вони все злеє оддалять… єднаково ж сам не плошайся, з аркадянами не братайся, — вони латинцям вороги. Котл. Ен. V. 8.
Єдна́нка, ки, ж. 1) Примирение. Вх. Зн. 84. Также и во мн.: їдна́нки. Шух. I. 34. 2) Вознаграждение за причиненный убыток. Желех.
Єдна́ння, ня, с. 1) Соединение, соглашение. 2) Договаривание.
Єднанщи́на, ни, ж. Мировая, могорыч при мировой сделке. Рк. Левиц.
Єдна́ти, на́ю, єш, гл. 1) Соединять, объединять. 2) Склонять к себе, приобретать чье расположение, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Шевч. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднаєш? АД. II. 104. Стала мати гадати та зятя єднати. Шевч. 268. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страшно попа єднать. Ном. № 7260. — за ко́го дочку́. Уговариваться о выдаче дочери замуж за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала. Шевч. 11.
Єдна́тися, на́юся, єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. О. 1861. III. 12. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год!
Є́дність, ності, ж. Единство, единение. Кожен сам про собе дбає. Немає єдності. Мир. ХРВ. 87.
Єднора́л, ла, м. Генерал. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Чуб. V. 999. Вийшли муштруватись перед паном єдноралом. Федьк. III. 121.
Єднора́льський, а, е. Генеральский. Раді ж ми ся додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Є́днус, са, м. = Дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. I. 6.
Є́звіро, ра, с. Глубокая рытвина в горах, наполненная водой, глубокая водомоина в горах. Шух. I. 178, 210.
Єзуі́т, та, м. Иезуит. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуіти. Шевч. 175.
Єзуі́тство, ва, с. Иезуиты, а также образ действий, подобный иезуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуітству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуітства проклятого. Морд. Пл. 124.
Єзуі́тський, а, е. Иезуитский.
Єй, меж. Ей. Єй-богу, єй-же-богу, єй-же-ти-богу! Ей-богу. Єй-богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, єй-же богу. МВ. II. 22.
Є́лечко, ка, с. Ум. от єльце.
Єли́на, ни, ж. и пр. = Ялина и пр. МУЕ. III. 75.
Єлини́ця, ці, ж. Название воды в заговоре. Помагай біг, водице-єлинице. ЕЗ. V. 99.
Єлівни́к, ка, м. Хлев, помещение для молодого и недойного рогатого скота. Шух. I. 185.
Єлове́га, ги, ж. Двухлетняя овца, не имеющая ягнят. Вх. Зн. 7.
