була жизная, і збожа великий достаток родила.
Жи́зність, ності, ж. 1) Жизнь, жизненность. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизності, а як інакше сказать — страшний суд. Грин. Из уст. 205. 2) Плодородность, плодоносность.
Жизняни́й, а́, е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
Жизнь, ні, ж. 1) Жизнь. Ой, боже, боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = Життя.
Жи́ла, ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосуд. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. Жи́ла ки́дається. Бьется пульс. Береться лікар за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. Полт. г. 2) Сухожилие. Нап'ясти́ жи́ли. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. Котл. Ен. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. Дещо. 80. 4) Стяжательный человек, скряга. Ум. Жи́лка, жи́лонька, жи́лочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Ном. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердечний і дух притаїв. Кв.
Жи́лавий, а, е. 1) Жилистый, мускулистый. Жилава рука. Левиц. I. 302. 2) Твердый, жесткий. Жилавий хліб. Жи́лавий ти́ждень. Первая неделя великого поста. — понеді́лок. Первый день великого поста. Драг. 22.
Жи́лавіти, вію, єш, гл. Делаться тугим, жестким, жилистым. Желех.
Жилба́, би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 3277. Ум. Жилбонька.
Жиле́тка, ки, ж. Жилет. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться). Ном. № 11177.
Жили́ще, ща, с. Место жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Жи́лка, ки, ж. Ум. от жила.
Жилля́, ля́, с. Заселенное место, место, занятое поселением. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.
Жилля́р, ра́, м. Крестьянин-земледелец, не имеющий земли, бобыль. Угор.
Жилля́рити, рю, риш, гл. Жить в чужом доме. Угор.
Жи́лний, а, е. См. Жилавий. В жилний четвер купаються від чорної хороби. Ном. № 8407. См. Жилник.
Жи́лник, ка, м. Первый понедельник великого поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. См. Жилавий, жилний.
Жило́, ла́, с. = Жало.
Жи́лочка, ки, ж. Ум. от жила.
Жи́луватий, а, е = Жилавий 1. НВолын. у.
Жи́лявий, жи́ляний, а, е = Жилавий.
Жи́ляник, ка, м. Пресный корж из ржаной муки на воде, который пекут в первый понедельник великого поста. Харьк. и Киев. г.
Жим, му, м. = Задава 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Драг. 22.
Жимоїдник, ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Жи́молость, ті, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. I. 127.
Жинзівер, ру, м. = Дзіндзівер и зінзівер.
Жир, ру, м. 1) Жир. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Корм, пропитание, добыча (у диких зверей). Качки полетіли на жири. 3) Орешки из дерева бук. Каменец. у. 4) Трефовая масть (в картах). КС. 1887. VI. 463. Ум. Жиро́к.
Жиркува́ти, ку́ю, єш, гл. Пастись, кормиться (об утках и гусях). Місця, де дикі качки жиркують. Черк. у.
Жирне́нький, а, е. Ум. от жирний.
Жи́рний, а, е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик. Волын. г. Ум. Жирне́нький.
Жи́рно, нар. Жирно. Сі в сірці і в смолі кипіли за те, що жирно дуже їли. Котл. Ен. III. 48.
Жирню́чий, а, е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66.
Жиро́ваний, а, е. 1) Избалованный, шалун. 2) Инкрустированный.
Жиро́ванє. См. Жирування.
Жирови́й, а́, е́. 1) Незаконнорожденный, прижитый. Мнж. 180. Жаль хлопця доброго, він жирову бере дочку. 2) Трефовый (о масти в картах). КС. 1887. VI. 466. Очі витріщив, як жировий туз. Ном. № 6596.
Жирови́тий, а, е. Прожорливый.
