Безба́рвий, а, е. 1) Бесцветный. 2) Не имеющий ворсы (о сукне). Волын. г.
Безба́тченко, ка, м. Внебрачный сын. К. Досв. 160. А ти гріх мій спокутуєш в людях сиротою, безбатченком. Шевч.
Бе́збач, нар. Без цели, как попало, в беспорядке, вразброд.
Безбере́гий, безбере́жний, а, е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. I. 198.
Бе́збеш, нар. = Безбач. Череда пішла безбеш. Мнж. 176.
Безби́тниця, ці, ж. Употребл. в бранном выражении: щоб тебе безбитниця побила!
Безбі́дний, а, е. Безбедный.
Безбі́дно, нар. Безбедно.
Безбіле́тний, а, е. Беспаспортный. А писар маленький.... по четвертні з бурлак взище, бо всі безбілетні. Чуб. V. 1012.
Безбо́жний, а, е. Безбожный, жестокий, злой. Безбожні басурмани набігали. Дума. Безбожні ушкали налетіли. Дума.
Безбо́жник, ка, м. Безбожник, не признающий Бога. К. Псал. 59.
Безбо́жництво, ва, с. = Безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: через ваше безбожництво славу лицарську теряю. К. МБ. ХІІ. 277.
Безбо́жниця, ці, ж. Безбожница. МВ. II. 142.
Безбо́жницький, а, е. Принадлежащий, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам… К. Псал. 246.
Безбо́жність, ності, ж. 1) Безбожие. 2) Жестокость, злость, немилосердие. Війна в кровавих ризах тут, за нею рани, смерть.... безбожність… Котл. Ен.
Безбо́жно, нар. Безбожно, жестоко.
Безбо́кий, а, е. Не имеющий бока. Пройди лишень, Іване, по хаті — чи не кривий да не горбатий, чи не сліпий да не безбокий. Чуб. IV. 60.
Безбо́лісний, а, е. Безжалостный, нечувствительный. Там такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже.
Безборо́дий, а, е. Безбородый.
Безборо́дько, ка, м. Человек не имеющий бороды.
Безбоя́ззя, зя, с. Бесстрашие, отвага, безбоязненность.
Безбо́язний, а, е. Бесстрашный, отважный, безбоязненный.
Безбо́язно, нар. Бесстрашно, безбоязненно.
Безбула́вний, а, е. Не имеющий, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.
Безва́ртний, а, е. Не имеющий ценности. Желех.
Безва́ртність, ності, ж. Отсутствие ценности. Желех.
Безве́рхий, а, е. 1) Не имеющий вершины. 2) Не имеющий крыши. Тяжко матір покидати у безверхій хаті. Шевч. 3) О здании: не имеющий трубы. Аф.
Безве́ршки, ків, м. мн. Раст. Veronica Chamaedrys L. ЗЮЗО. I. 141.
Безве́сельний, а, е. Лишенный весел. Безвесельні галери. К. МХ. 15.
Безви́водно, нар. Постоянно, беспрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.
Бе́звини, вин, ж. мн. Дикие, незаселенные места. Каменец. у.
Безви́нний, а, е. Невиновный, неповинный. К. Псал. 21. Не несе бог нікого, хто б свідителем був моєї безвинної смерті. Кв. Погибає безвинна людина. Грин. I. 68.
Безви́нність, ності, ж. Невиновность, невинность, неповинность. Левиц. I. 541.
Безви́нно, нар. Без вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286.
Безви́ходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.
Безві́ддя, дя, с. Безводие, недостаток воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Нп. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати. АД. I. 118.
Безві́дний, а, е. Безводный. Хіба росте папірус уз болото і рогоза в безвідній суші? К. Іов. 18. Побило мене в полі три недолі: перва доля безхлібна, друга доля безвідна. АД. I. 111.
Безвідхо́дний, а, е. Безотлучный.
Безвідхо́дно, нар. Безотлучно.
Бе́звік, ку, м. Вечность. Употребл. в форме: набезвік — на вечные времена. Пішов десь набезвік.
