бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне! Драг. 127. 3) Упасть, броситься с шумом (о массивном). Мнж. 113. Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Кв. Попадя і бебехнула з горища. Мнж. 77. 4) Выстрелить. Драг. 201. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Бебе́хнутися, нуся, нешся, гл. Упасть, шлепнуться. Він як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів. Стор. I. 66.
Бебря́ний, а, е. Бобровый. Рукав бебряний омочу в ріці Каялі. Шевч. (Подражание подлиннику Слова о Полку Игор., где стоит: «омочу бебрянъ рукавъ в Каялѣ рѣцѣ»).
Бебу́ля, лі, ж. Толстая синяя бумага, в которую заворачивают сахар. Мил. М. 99. См. Бібула.
Бев! меж. Подражание протяжному удару колокола.
Бевзень, зня, м. = Бевзь. Бевзні! нікчемники! пеньки головаті! — закричить. Мир. ХРВ. 87.
Бевзь, зя, м. Олух, болван, простофиля. Який бо ти бевзь! Шевч.
Бе́вка, ки, ж. 1) Пойло для скота, собак, болтушка из муки, разведенной в воде. Шейк. 2) Колонна? См. Белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку. Гол. IV. 493.
Бе́вкання, ня, с. Звон в один колокол (раздельный). Харьк.
Бе́вкати, каю, єш, гл. 1) Звонить раздельно в один колокол. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати. 2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Бе́вкнути, ну, неш, гл. одн. в. от бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
Бе́вхати, хаю, єш, гл. Ударять глухо. Вх. Лем. 390.
Бе́вхнути, ну, неш, гл. = Бебевхнути. Він її тоді тією паляницею як бевхне по плечах. Драг. 173.
Бе́га, ги, ж. Клевец, род кирки для тесания камней. Вх. Зн. 3. Желех.
Бе́гар, ра, м. Палка. Вх. Зн. 3. Ум. Бегарик. Шух. I. 100. См. Бигар.
Бега́рник, ка, бега́рош, ша, м. Бродяга. Желех.
Бе́гас, са, м. Беспутник, негодник. Желех.
Беге́ря, рі, ж. 1) Большая пастушья палка. Киев. См. Бигар. 2) Бранное: говорится о высоких ростом, но глупых. Кременч. у.
Бегеча́ти, ча́ю, єш, гл. Петь козлиным голосом. Желех.
Бегова́тий, а, е. Ворчливый, сварливый, грубый. Вх. Зн. 2.
Бегоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Мычать, блеять. Желех.
Бе́дзвін и бе́дзмін, на, м. Безмен. Кременчуг. у. Канев. у.
Бедрак, ка, м. Личинка майского жука. Вх. Лем. 390.
Бедра́тий, а, е. Широкобедрый, с развитыми бедрами. Рудч. Чп. 255. Ідуть воли дорогою та все бедратії. Мет. 455.
Бе́дрик, ка, м. 1) Значение непонятно: употребл. в щедрівці: Щедрик-бедрик! дайте вареник. Чуб. III. 177. См. в том же значении ведрик. 2) Дай боже й на бедрик! Дай бог и в будущем. Сквир. у. 3) Насек. = Сонечко, Coccinella. См. Бездрик.
Бедри́нець, нця, м. Раст.: а) Pimpinella Saxifraga. ЗЮЗО. I. 131. Вх. Пч. I. 12; б) Peucedanum Cervaria Cusson. ЗЮЗО. I. 131. Гнав пінную на курдимон, любисток, пижмо і бедринець. Мкр. Г. 69.
Бедро́, ра́, с. 1) Бедро. Посаджу тя за бедрами, обв'яжу тя тороками. Гол. I. 120. 2) Їхати на бе́дра ве́рхи. Вдвоем ехать верхом на одной лошади. Подольск. г.
Бе́-е! меж. Подражание крику овцы, козы. Чуб. III. 84.
Без, зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без. Шейк.
Без, пред. 1) Без. Як рибі без води, так чернцю без монастиря. Ном. № 206. Без нічого. Ни с чем. Так і зосталась без нічого. 2) Чрез. Кіт вискочив без вікно. Волын. г. Ведут мене без село. Гол. I. 143. Ой втікала Бондарівна без вишневі сади. Гол. По причине, благодаря, из-за. Ой вронила я віночок, без свій дурний розумочок. Чуб. V. 335. Без дощ орати не можна. Каменец. у. В продолжение, в течение. Без два рочка го чекала. Гол. I. 83. Без літо моя дочка була у наймах. Каменец. у.
