що вона дуже безецна… то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).
Безе́цник, ка, м. Бесстыдник. А ти, безецнику, не стидаєшся й дівчат. Брацл. у.
Безе́цність, ності, ж. Бесстыдство.
Безе́цно, нар. Бесстыдно.
Безжа́лісливий и безжа́лісний, а, е. Безжалостный, несострадательный, не имеющий сожаления.
Безжи́вний, а, е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Безжи́вність, ності, ж. Безжизненность. Желех.
Безжу́рний, а, е. Беспечальный, веселый.
Безжу́рно, нар. Беспечально, весело. Весело мені жилось, безжурно. Г. Барв. 526. Цікаво їй було, з чого так безжурно, так весело молотники сміялися. Г. Барв. 308.
Беззако́нний, а, е. Беззаконный. Чуб. I. 85. Укажу я беззаконним твої праведні путі. К. Псал. 16.
Беззако́нник, ка, м. Беззаконник, преступник. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Беззако́нно, нар. Беззаконно.
Беззако́ння, ня, с. = Беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я. К. Псал. 13.
Беззако́нство, ва, с. Беззаконие. Держишся ти старого беззаконства, ти думаєш, як думали поганці. К. Іов. 49.
Безза́хистний, а, е. Бесприютный. Беззахистні люди, що з голоду мруть. Мир. ХРВ. 348.
Беззащи́тний, а, е. Беззащитный. Дай пригніченому радість, беззащитному одраду. К. Псал. 171.
Беззбро́йний, а, е. Безоружный. Желех.
Безздоро́вний, а, е. Болезненный, хилый, не имеющий здоровья, бессильный. Таке безталанне та безздоровне. Чигир. у. Вона така безздоровна: ніякої роботи важкої не може робити. Козелец. у.
Безздоро́в'я, в'я, с. Отсутствие здоровья, бессилие, хилость. Отак то, — каже (втікач з Азова)… в чистому степу одно безхліб'я, а друге безвіддя, а третє безздоров'я. КС. 1882. XII. 502.
Безземе́льний, а, е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Безземе́льник, ка, м. Человек, не имеющий земли. Г. Барв. 448, 455.
Беззу́бий, а, е. Беззубый, не имеющий зубов. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхрістана, простоволоса. Котл. Ен.
Бези́менка, ки, ж. Доска толщиною меньше вершка, но толще шалевки.
Без'ї́жжя, жя, с. Отсутствие пищи, голод. Одно безпиття, друге без'їжжя. АД. I. 335.
Безка́рний, а, е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Безка́рність, ності, ж. Безнаказанность. Желех.
Безка́рно, нар. Безнаказанно.
Безкебе́тний, а, е. Неспособный, неумелый. Він зовсім безкебетний чоловік. Киев. у.
Безкебе́ття, тя, с. Неспособность.
Безкле́пкий, а, е. Бестолковый, придурковатый. Він якийсь безклепкий, — сказано, десятої клепки в голові нема.
Безкло́потний, а, е. Не имеющий забот, неозабоченный, беззаботный.
Безклопо́ття, тя, с. Отсутствие забот, хлопот. Несподівана розкіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину. Левиц. I. 227.
Безклу́бий, а, е. Имеющий слабо развитые или поврежденные бедра. Безклубий віл.
Безко́лірний, а, е. Бесцветный.
Безконе́чне, нар. Бесконечно.
Безконе́чний, а, е. Бесконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. Безконе́чна пи́санка = Безконечник 2. Сим. 233.
Безконе́чник, ка, м. 1) Род узора на писанке — спираль. 2) Писанка с таким узором. КС. 1891. VI. 370. 3) Писа́ти безконе́чником: а) Разрисовывать писанку узором в виде спирали. б) Писать бесконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. I. 50.
Безконе́чниця, ці, ж. 1) = Безконечник 2. 2) Сказка, бесконечно повторяемая через соединение конца ее с началом.
Безкорова́йний, а, е. 1) О свадьбе: без соблюдения свадебных обрядов. 2) О лице: вступивший в брак без
