Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безконечник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безконечник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безконе́чник, ка, м. 1) Род узора на писанке — спираль. 2) Писанка с таким узором. КС. 1891. VI. 370. 3) Писа́ти безконе́чником: а) Разрисовывать писанку узором в виде спирали. б) Писать бесконечно. Коли б я була письменна, я б до тебе безконечником листи писала, що дня посилала. МВ. I. 50.