повітові предводителі – до роботи особливих установ, що створювалися керівниками губерній для ревізій поштових станцій (1842 р.)[1]; губернські – губернських комітетів з проблем кіннозаводства (1843 р.)[2]та ін.
Характерним прикладом демонстрації консервативності державного курсу тогочасної влади став указ від 2 квітня 1842 р., який призначав повітових предводителів до «керівництва» земською поліцією. «У випадку невиконання селянами взятих ними на себе по договору обов’язків, вони спонукаються до того земською поліцією під керівництвом повітових предводителів дворянства і під вищим наглядом губернського правління» – йшлося у законі[3]. Іншими словами – вказані особи, окрім станових, адміністративно-управлінських і судових повноважень, додатково отримали й поліцейські функції. На початку 1850-х рр. до названих вище додалися ще військово-пенітенціарні, навчально-виховні та обов’язки, пов’язані з охороною здоров’я. Безпосередньо серед господарських визначились: участь в організації громадського заорювання та регулювання проведення різноманітних громадських робіт, нагляд за закупками хліба та видачею селянам хлібних позик. Звичайно, в інтересах свого стану, предводителі, з очевидних
- ↑ Див.: Положение об управлении почтовыми станциями (№ 16229) // ПСЗРИ. – Собр. 2-е. – Т. XVII (1842). – Ч. II. – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1843. – С. 139–141.
- ↑ О нормальном расписании состава земских случных конюшен в губерниях (№ 16613) // ПСЗРИ. – Собр. 2-е. – Т. XVIII (1843). – Ч. І. – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1844. – С. 131–132.
- ↑ О предоставлении помещикам заключать с крестьянами договоры на отдачу им участков земли в пользование за условленные повинности, с принятием крестьянами, заключившими договор, названия обязанных крестьян (№ 15462) // ПСЗРИ. – Собр. 2-е. – Т. XVII (1842). – Ч. І. – СПб.: Типография II отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1843. – С. 261.
