яке складається із 13 тисяч кінних козаків…, з доданням ще 3000 з казенних поселян, уже цілком сформоване… Дворянське ополчення стоїть в готовності у Переяславі, Прилуках, Золотоноші та Пирятині. Будьте ласкаві розпоряджатися ним, і якщо цього мало, то іменем керованого мною дворянства, запевняю, що до захисту Престолу та Вітчизни готові всі жертвувати маєтком та життям…»[1].
До обов'язків губернських предводителів, які визначились у зв'язку з подіями 1812 р., варто додати і те, що, по суті, розпорядження всіма зібраними дворянством коштами також здійснювали вони. У межах Полтавської губернії такі суми досягали значних розмірів. Так, обмундирування, озброєння та постачання ополчення кіньми з кінською збруєю, провіантом і обозом коштувало дворянству та представникам інших станів 1 026 800 рублів; на платню офіцерам і ратникам, купівлю фуражу витрачено 537 911 рублів. Точні дані щодо внеску виключно «благородного» стану подавав Д. Трощинський місцевому генерал-губернатору:
«1) внесено грошима до 400.000 руб. асигн., 2) поставлено 6.500 коней з повною збруєю 650.000 руб., 3) заготовлено на продовольство війська 80.000 чвертей. борошна, що коштувало більше – 300.000 руб., 4) споряджено 13.500 козаків, даний одяг, озброєння, фури з погоничами. Всіх пожертвувань було понад 1.300.000 руб. асигн.»[2].
Зауважимо, що питання розподілу зібраних коштів досить часто породжували суперечки між губернськими предводителями та правлінням, яке прагнуло мати вирішальний голос при
- ↑ Попов А.Н. Записка Дмитрия Прокофьевича Трощинского об учреждении министерств // Сборник Императорского Русского исторического общества. – СПб, 1868. – Т. 3. – С. 11.
- ↑ Павловский И.Ф. К истории полтавского дворянства 1802–1902 г. Очерки по архивным данным с рисунками. Издание полтавского дворянства. – Полтава. Электрическая типо-литография Торгового Дома И. Фришберг и С. Зорохович, 1907. – Вып I. – С. 186, 188.
