Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/129

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

негрів його визнавала майже за бога, відповів „маріскалю-де-кампо“ (тоб-то генерал майорові):

— „Венга вуестро мерсед!“ („Хай зійде на вас благодать“).

У цю мить ворожбит грав велику ролю в армії. Влада військова схилялась перед владою священницькою та ворожбитською. Біасу підійшов. У його очах можна було прочитати невдоволення.

— Вашу руку, генерале, — сказав ворожбит, нахиляючись, щоб руку взяти. „Емпезо, („Я починаю“). Лінія сполучення, правильно позначена на всьому своєму протязі, вам обіцяє всякі багатства й щастя. Лінія життя обумовлює своєю довгістю існування, позбавлене страждань, і бадьору старість; її вузькість показує вашу мудрість, спритний розум, великодушність серця; і врешті я бачу те, що хіроманти звуть знаком найщасливішим, безліч маленьких зморшок у формі дерева з розгалужуванням біля краю руки; це вірна ознака багатства й шаноби. Лінія здоров'я, дуже довга, стверджує всі вказівки лінії життя, до того ж вона визначає також мужність; загинаючись до мізинця, вона утворює ніби гак. Генерале, це характеристична риса людини суворої, і на користь суворої.

При цих словах лискучі очі маленького на зріст ворожбита спинилися на мені крізь