Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


любов між мною, Таде й Раском надасть нагоду запідозрити в дій історії щось надзвичайне, — ви помиляєтесь. Я почну.

Всі кругом притихли. Паскаль спорожнив разом до дна свою пляшку горілки, а Генрі завернувся в ведмежу шкіру від холоду ночи, в той час як Альфред домугикав свою пісеньку „мата-перо“.

Д’Оверне на хвильку зупинився, мов би на те, щоб згадати давні-давні, почасти забуті образи, а далі почав говорити повільно, майже нечутно, роблячи від часу до часу павзи.


IV

— Хоч родився я у Франції, проте мене послано дуже рано в Сан-Домінго до мого дядька — багатого колоніста, що його дочку призначали мені в дружини.

Маєток мого дядька лежав біля форту Галіфе, а плантації його займали більшу частину Акюльських рівнин. Таке розташування, хоч, може, подробиці його не цікавлять вас, спричинилося пізніше до різних нещасть і до повної руїни сем’ї.

Вісімсот негрів працювали в величезних володіннях мого дядька. Мушу признатися, що сумне становище цих невільників було ще сумніше через запеклість мого дядька.

28