божевільний за тебе. Ти у мене в руках, і на цей раз я не загаюся. Твій приятель Бюґ-Жарґаль теж не ждатиме тебе марно. Ти підеш на побачення в долину, але не сам, а в обіймах потоку.
Говорячи так, він кинувся на мене з піднятим кинжалом.
— Звір, — сказав я йому, трохи відступивши на майдан. — Незадовго перед цим ти був катом, а тепер хочеш стати убивцею.
— Я мщуся, — відповів він, скрегочучи зубами.
В цю мить я стояв на краю прірви; він раптом кинувсь на мене, як хижак, щоб зіпхнути мене кинжалом у безодню, я ухилився від нього в бік. Тут саме, коли він промахнувся, його нога ковзнула з крутого спаду каміння, порослого слизьким мохом, що так часто вкриває скелю, і він покотився з кручі, заокругленої хвилями, просто в потік.
— Тисяча демонів! — заревів він, падаючи в прірву.
Я вже вам казав, що в одному місці коріння старого дерева видобувалося з гранітної щілини скелі, трохи нижче поверхні. Карликові воно попалось тоді, коли він падав, його різнобарвна спідниця зачепилася за гілляку й за вузлувате коріння, і, вхопившися за це останнє пристановище, він
