Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/62

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


що панував у їхньому таборі. Вони не спали й сперечалися між собою. Чудернацьке ім’я Бюґ-Жарґаль літало з уст в уста посеред незрозумілих мені слів їхнього жаргону. Проте я розібрав трохи кілька виразів, що з них я довідавсь про повне повстання в північній частині країни й про підпалювання маєтків та плантацій, розташованих по инший бік Капа. Переходячи невеличке багнище, я наступив на купу сокир та сапок, схованих під очеретом та мангіферами. Не без підстав стурбований цим, я наказав міліційним залогам узяти зброю в руки й бути готовими до вирушення, а також назирцем стежити за невільниками; небаром усе заспокоїлося.

Тимчасом огонь захоплював більші й більші простори і наближався вже до Лімба. Здавалося, чути вже віддалений шум артилерії і перестрілки. Коло другої години ранку мій дядько, збуджений мною, не можучи довше таїти свого хвилювання, наказав мені зоставити в Акюлі частину війська під командою ляйтенанта; і в той час, як моя бідна Марія спала або дожидалась мене, я, виконуючи приказ мого дядька, що був членом провінційного зібрання, направився з рештою салдатів у Кап.

Ніколи не забуду того вигляду, що мало це місто, коли я підходив до нього. Полум’я,

70