Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/65

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


— Ми бачимо події краще і розуміємо їх ліпше, ніж ви,—відповів, провінційних“.— Ми ввесь час тут зоставались, щоб стежити з справами колонії, тоді як ви в повному складі вашого зібрання їздили у Францію й агітували за овації самим собі. Член колоніального зібрання відповів ображено:

— Наші громадяни обрали нас одноголосно.

— Але ваші ексцеси були причиною того, що юрба носилася з головою нещасного, що смів явитися в кафе без трикольорової кокарди, а також того, ідо мулата Лакомба повісили за його петицію, бо вона починалася словами, не модними в той час: „В ім’я батька, сина і духа святого“.

— Неправда, — вигукнув член генерального зібрання.

Це була боротьба засад і привілеїв.

— Я завжди догадувався, добродію, що ви — людина незалежних думок.

По цьому докорі члена провінційного зібрання його опонент урочисто промовив:

— Отже, ви одверто признаєтесь у тім, що ви — з числа „білих помпонів“? Хай буде так. Лишайтесь під тягарем такого признання. Суперечка, може, не довго тривала б, коли б не вплутався в неї губернатор.

— Гай-гай, панове. Яке це все має чинення до великої небезпеки, що загрожує

73