Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/69

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


— Панове депутати,.—закричав один плантатор. — Поки ви розбираєтесь в усяких дурницях, що станеться з моїми шовковичними плантаціями, з добуванням шовку?

— А з моїми чотирма стами тисячами індигових саженців, — додав инший.

— А з неграми, купленими по тридцять доларів за кожного? — говорив третій власник.

— Кожна марно витрачена вами хвиля коштує мені за годинником і за таксою, що в руках, десять метричних' центнерів цукру по сімнадцять піястрів центнер, що виносить разом суму в сімдесят піястрів, або дев’ятсот тридцять фунтів і десять су французьким золотом.

— Колоніальні збори, що ви їх звете генеральними, узурпують права, — голосно запевняв ще один член, перекрикуючи всіх.— Хай вони зостаються в Порт-о-Пренсі й фабрикують там декрети про землю. А Кап підлягає північному конгресові.

— Я запевняю, — сперечався „незалежник“,— що його екселенція добродій губернатор не має права скликати инших зборів, як тільки генеральні збори представників колонії під головуванням добродія Кадюша.

— А де він є, ваш голова Кадюш? — спитав „білий помпон". Де ваше зібрання? Навіть і чотирьох членів ще не прибуло, в той час як провінційні збори в повному складі

77