Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/71

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


нікчемні балакуни й адвокати так само, як у метрополії. Якби я був настановлений від короля, я б усіх цих падлюк викинув би за двері, сказавши їм: „Король королює, а я розпоряджаюсь“. Усю свою відповідальність перед так званими представниками народу я б післав за вітрами; а всіх повстанців— на острів Тортю, де й раніше жили такі ж розбійники, як вони. Пам’ятайте завжди, що я вам сказав, добродію. Філософи взяли собі в прийми філантропів, а ці спородили так званих негрофілів; ці ж дають нам людоїдів, що їдять білих. Ці ніби ліберальні французькі ідеї, що ними захоплюються у Франції, робляться отрутою під тропіками. Треба поводитись було м’якше з неграми, а не викликати їх на несподіваний бунт. Усі ексцеси, що ви їх бачите тепер у Сан-Домінґо, — всі вони зародились у клубі Масіяк, і повстання невільників — це просто відгук падіння Бастилії.

Поки старий вояк розвивав передо мною свою вузьку, але одверту й повну переконання політику, гостра суперечка розпочалась наново. Один колоніст з невільничого числа, той, що змушував себе назвати „громадянин і генерал“ за колишню свою присутність десь на кривавих стратах, закричав раптом:

— Потрібні тортури, а не бій. Нації Вимагають наочних екзекуцій: настрашімо

79