Сторінка:Гюго В. Бюґ-Жарґаль (1928).djvu/75

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
XVII
 

Світало. Я стояв на військовій площі, збуджуючи поснулих салдатів, що спали всуміш із жовтими та червоними драгунами, з утікачами з долини, з худобою, що ревла, і з усякого роду вантажем, принесеним у місто плантаторами з околиць. Я вже починав купчити свою невеличку залогу, коли зненацька побачив жовтого драгуна, що вкритий курявою й потом конем скакав просто до мене. Я поспішив йому назустріч і з небагатьох слів, уривками переданих мені, довідався з жахом про те, що мої побоювання справдились: повстання перекинулось на Акюльську рівнину, і чорні робили облогу форту Галіфе, де замкнулась міліція й колоністи. Треба вам сказати, що форт цей власно не був фортом. Цю назву в Сан-Домінґо присвоювали всяким земляним спорудам.

Отже не можна було тратити ні хвилини. Я звелів салдатам познаходити коней і за вказівками драгуна прибув о десятій годині ранку в межі володінь мого дядька.

Я ледве глянув на величезні плантації, що обернулись у море полум'я. Полум'я скакало по рівнині все в великих хмарах диму, що крізь нього видно було, як часом падали великі дерева, охоплені вогнем. Страшне шипіння разом із тріском і шваркотінням,

83