бою моряки, відразу почали називати свого пасажира «мужиком». Але, не знаючи нічого, вони розуміли, що цей мужик так само несправжній мужик, як військовий корвет не був справді вантажний корвет.
Вітер був невеликий. Клеймор вийшов з Боннюї, пройшов поуз Булай-Бей і якийсь час його було видко, як він плив по-над берегом, потім він занурився в тьму, що все збільшувалася, й зник.
За годину потому Желямбр, вернувшися додому в Сен-Гельє, послав саугемптонським кур'єром до пана графа д'Артура в головну квартиру герцога йоркського такі рядки:
«Монсеньйоре, від'їзд одбувся. Успіх певний. За тиждень увесь берег од Гранвілю до Сен-Мало спалахне».
Чотири дні перед тим представник Прієр де ля Марн, бувши в місії при армії Шербурзького берега й тимчасово живучи в Гранвілі, одержав через таємного посланця таку звістку, писану тою самою рукою, що й попередня депеша:
«Громадянине представнику, першого червня, в час припливу, військовий корвет Клеймор, з замаскованою батареєю, з'явиться, щоб висадити на французький беріг одного чоловіка з такими прикметами: високий на зріст, старий, сивий, одежа мужицька, руки аристократичні. Завтра надішлю вам більше подробиць. Він висяде 2-го червня. Попередіть сторожові крейсери, захопіть корвета, кажіть гільйотинувати чоловіка».
Корвет, замісць того, щоби плисти на полудень і простувати до Сент-Катрин, повернувся носом на північ, потім звернув на захід і рішуче вступив між Серком і Джерсеєм у морський рукав, що зовуть «Прохід утікання». Тоді не було маяка нігде на обох тих берегах.
41
