Щоб нам дали вільно вийти.
Як що ви одмовите, — слухайте добре, — ви можете атакувати лише двома способами: через вилом, з боку лісу, або через міст, з боку височини. Мостовий замок має три поверхи; в нижньому поверсі я, Іманус, що промовляю до вас, звелів поставити шість бочок живиці й сто в'язок сухого вересу; в горішньому поверсі є солома; в середньому книжки й папери; залізні двері, що єднають міст з вежею, зачинені, й маркіз має ключа від них на собі; я зробив під дверима дірку, крізь неї проходить насичений сіркою ґніт, один кінець його в бочці з живицею, а другий — в середині вежі, у мене на поготові: я запалю його, коли захочу. Як що ви одмовите нас випустити, ми посадимо дітей у другий поверх, між тим поверхом, де живиця, й де кінчається насіркований ґніт, і тим поверхом, де солома; залізні двері замкнемо за ними. Як-що ви атакуєте через міст, ви самі запалите будинок; як що ви атакуєте через вилом, запалимо ми; коли ви атакуєте й через вилом і через міст, запалимо разом з обох кінців, — і ви й ми; і у всякому разі діти загинуть.
Тепер згоджуйтесь, або відмовте.
Коли ви згодитесь, ми вийдемо.
Як що ви відмовитесь, діти вмруть.
Я скінчив».
Чоловік, що говорив з вежі, замовк.
Голос зниву гукнув:
— Ми не згоджуємось.
Цей голос був твердий і суворий. Другий голос, м'якший, але рішучий, додав:
— Ми даємо вам двадцять чотири години, щоб здатися на нашу волю без умов.
По якійсь мовчанці, знову той самий голос сказав:
— Завтра, в цей самий час, коли ви не здастеся, ми почнемо атаку.
А перший голос додав:
— І тоді — ніякого милосердя!
272