Він сам їх собі викладав.
Кому не траплялось у важливих обставинах не раз перебрати всі події, питаючи самого себе, якого напрямку триматися, чи йти вперед, чи відступити назад.
Ґовен тільки що бачив чудо.
Разом з земною боротьбою провадилася боротьба небесна.
Боротьба добра проти зла.
Люте серце було переможене.
Ґовен бачив, як з людиною, що мала в душі все лихе, — лютість, помилки, засліплення, злочинну упертість, гордість, егоїзм, — сталося чудо.
Перемога людяности над людиною.
Людяність подолала нелюдське.
І яким способом? Яким чином? Як було повалено велетня гніву й ненависти? Якої зброї вжито? Якої військової машини? Колиску.
Ґовена ніби осліпило. В розпалі соціяльної війни, в пожежі всякого ворогування й всякої помсти, в момент — найтемніший і найлютіший заколоту, в час, коли злочин віддавав усе своє полум'я, а ненависть віддавала ввесь свій морок, в момент боротьби, коли все вибухає, такий сумний та зловісний, що не знаєш уже, де справедливість, чесність, правда, раптово Невідоме, що таємно остерігає душі, осяяло блискучим вічним світлом і ясне й темне в людських душах.
Над темним поєдинком між неправдивим і сумнівним у глибинах раптом з'явилось обличчя правди.
Несподівано до справи вмішалася сила кволих.
Ми бачили, як перемогло троє бідних істот, що ледве народилися, несвідомих, покинених, сиріт, самотних, лепетливих, усміхнених, маючи проти себе громадянську війну, помсту, жахну логіку утисків, різанину, братовбивство, лють, ворожнечу, всі горгони; ми бачили, як не досягла мети ганебна пожежа, що мала зробити злочин; бачили, як розійшлися й не здійсни-
372
