Перейти до вмісту

Сторінка:Гюго В. Дев'яносто третій рік (1928).djvu/55

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

в тому, щоб доплисти куди небудь у певне місце і то краще з боку Фужер, ніж з боку Кутане. Треба надійного матроса, щоб з нього був і добрий гребець і добрий пловець; щоб він був тутешній і знав проходи. Ще досить поночі і човен може одплисти від корвету непомітно. Окрім того, буде-ж дим і він ховатиме човна. Дякуючи тому, що він маленький, човен зможе переплисти мілкі місця. Де піймалася пантера, там ласочка вихоплюється. Нема рятунку для нас, є для нього. Човен попливе на веслах, ворожі кораблі не побачать його; до того-ж і ми тут тим часом забавимо їх. Чи згода?

— Так! Так! Так! — гукнув екіпаж.

— Не можна гаяти й хвилини,  сказав капітан.  Є хто небудь охочий?

Якийсь матрос у темряві вийшов з рядів і сказав:

— Я.


X.
 
Чи він утече?
 

За скілька хвилин після того, один з тих маленьких човнів, що звуться ю-ю та що вживаються особливо до капітанських послуг, одплив од корабля. В тому човні було двоє людей, старий пасажир ззаду, «охочий» матрос спереду. Ніч була ще дуже темна. Матрос, слухаючи капітанових уваг, сильно веслував у напрямку Менк'є. Жадного иншого виходу не було.

До човна кинули трохи припасу, мішок сухарів, копченого м'яса, барилко води.

В ту хвилину, як човен рушав у море, Ля В'євіль, глузуючи з безодні, перехилився через штевень корветного стерна й пожартував на прощання з човна:

— Це добре, щоб вихопитися, й чудово, щоб утопитися.

— Пане, — мовив лоцман, — не смійтеся більше.

 

71