на коні. Ніч була темна. З усіх домів, що стоять понад Тібром, світилося лише в одному вікні. Сім чоловік наблизилося до води. Той, що їхав верхи, повернув свого коня задом до Тібра й тоді човнарь ясно побачив на свої очі дві ноги, що звисали по один бік коня, а голову й руки по другий, — труп людини. Поки одні вартували на розі вулиці, двоє з тих, що прийшли раніше, зняли з коня труп, хитнули його двічи чи тричі з усієї сили й кинули на середину Тібра. У той мент, коли труп плюснув у воду, той, що сидів на коні, звернувся з якимсь питанням, а двоє відповіли йому: „Так, ясновельможний“. Тоді вершник повернувся до Тібру і зауважив щось чорне, що коливалося на воді. Він запитав, що то є, і йому відповіли: „Ваша вельможність, то кирея його вельможности, покійника“. І хтось з присутніх кинув каміння на кирею й вона пішла у воду. Скінчивши те, вони всі разом вийшли на дорогу, що веде до Святого Якова, і зникли. Ось що бачив перевізник.
МАФІО. Жахлива подія. Чи то був хто зі значних людей, якого кинуто в річку? Цей кінь справляє якесь химерне вражіння. Убивник на кульбаці й убитий у поперек коня.
ГЮБЕТА. На коні було два брати.
ДЖЕПО. Ви сказали правду, пане де Бельверано. Убитий, то був Жан Борджія; вершник, то був Цезарь Борджія.
