Перейти до вмісту

Сторінка:Гюґо В. Люкреція Борджія (Відень, 1920).pdf/43

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

королівську. — Скажу вам, сіньоро, мене хотіли залучити на службу до цієї ганебної дони Люкреції Борджія. Я зрікся.

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Дженаро! Дженаро! майте милосердя до злих. Ви не знаєте, що діється в їх серці.

ДЖЕНАРО. Я не маю милосердя до немилосердних. — Але покиньмо це, сіньоро. Тепер, коли я сказав вам, хто я такий, скажіть мені так само, хто ви.

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Жінка, яка вас любить, Дженаро.

ДЖЕНАРО. Але ваше імя…

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Не питайте мене нічого більше. (Вогні. Бучно входять Мафіо й Джепо. Дона Люкреція швидко надіває маску.)

Ява V.

Ті самі, МАФІО ОРСІНІ, ДЖЕПО ЛІВЕРЕТО, АСКАНІО ПЕТРУЧІ, ОЛОФЕРНО ВІТЕЛОЦО, ДОН АПОСТОЛО ГАЗЕЛА. Сіньори, дами, пажі, що несуть смолоскипи.

МАФІО (з смолоскипом у руці). Дженаро, чи хочеш знати, хто є ця дама, якій ти говориш про кохання?

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ (на бік, під своєю маскою). Милосердний Боже!

ДЖЕНАРО. Хоч усі ви мої друзі, але божуся, що як-би хто з вас доторкнувся до маски цієї дами, то виявив-би себе занадто сміливою