Видана в р. 1898 накладом студентського товариства „Академічна Громада“ збірка моїх поезій „Мій Ізмарагд“ розійшла ся вже досить давно, і ще в р. 1909 ухвалила дірекція Українсько-руської Видавничої Спілки приступити до нового її виданя. Я вважав відповідним зробити се виданє не повторенєм першого, як було з київським виданєм „Зівялого Листя“, що вийшло при кінцї минулого року з датою 1911, але справдї новою книжкою, що мала би самостійний лїтературний інтерес супроти першого виданя. Сам характер збірки, що наслїдував по троха старо-руську збірку поучень та оповідань відому під назвою „Измарагдъ“, робив можливим розширенє її рамок. Я постановив передрукувати тут цїлий ряд своїх віршів писаних протягом 32 лїт, які не війшли в давнїйші мої збірки, а особливо в друге виданє „З вершин і низин.“ Розширивши сам зміст збірки із шістьох на девять роздїлів, я збогатив деякі роздїли першого виданя досить значним числом нових поезій, особливо роздїли „Паренетікон“, „Притчі“ та „Лєґенди“, а надто зложив один просторий роздїл із принагідних віршів писаних протягом 30-лїтя 1878—
