10
Передмова.
Нині прийшов, видимо, час відповісти на це питання цілком позитивно, і тим самим визнати потрібність і своєчасність перебудування всієї будівлі практичної синоптики на цілком нових підвалинах. Бо для кого-ж не ясно, що одна річ гадати про близьке майбутне на підставі сумнівних ознак зовнішньої емпірики, а инша — завбачати еволюцію процесу, що фатально розвивається за строго встановленими законами механічної неминучости...
Коло 15-ти років тому, зацікавившись роботою H. Clayton'а, що незадовго перед тим з'явилася на сторінках вашингтонського „Monthly Weather Review“ і свідчила про можливість нових шляхів у справі завбачання погоди, я взявся до розвідки, що мала на меті з'ясувати придатність до вжитку методу Clayton'а в умовах европейсько-російської синоптики. Завдання це показало себе далеко складнішим, а-ніж мені спочатку думалося. Недостатня ясність деяких технічних деталів Clayton'івського методу й спірність инших мали своїм наслідком те, що замісць іти за готовим уже зразком, — що спочатку малося на увазі, мені довелося почасти розшифровувати, а почасти переробляти весь метод заново, пристосовуючи його до особливостів наших кліматичних завдань.
Усе це було сполучено з остільки значними труднощами, що минули роки, перше ніж мені пощастило виробити конкретний план майбутнього дослідження.
На жаль, обставини праці невдовзі після того склалися для мене виключно несприяюче. Спочатку головною перепоною була особиста моя переобтяженість різними службовими та діловими обов'язками, далі прийшла недуга, що примусила мене на який час забути про всяку роботу і на все життя прикувала мене до крісла, а потім, коли моя працездатність відновилася — та смуга жахливих злигoднів, крізь яку всім нам довелося пройти за часів блокади й горожанської війни, коли суха шкoринка чорного хліба здавалась ласощами, єдиним засобом освітлення був гасничок, а голодний анабіоз був майже нормальним фізіологічним станом.
І коли, не зважаючи на все це, мені пощастило виконати намічений план до кінця, то це перш за все завдяки стимулуючій ролі переконання в продуктивності розпочатої роботи, що склалося в мене трохи не з перших днів і в міру ходу дослідження все більше та більше зміцнювалося. Уже через півроку, як я взявся до сталої роботи, мені пощастило викрити факти, що ясно свідчили не тільки про повну можливість пристосування Clayton'івського методу в умовах кліматичного режиму Европи, але й про можливість значного поширення обріїв, що первісно намічалися. Ознайомлення з оригіналами праць деяких метеорологів австрійської школи (F. Exner, A. Defant) стало
