Сторінка:Данилов Л. Хвилі погоди. Новий метод синоптичного аналізу. 1925.pdf/15

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

11

Передмова.

за новий імпульс, що примусив мене, звязавши в одне цілий шерег окремішностей, які вирисовувалися, спробувати об'єднати їх в ідеї обертонової гармонії фізичної хвилі. Успішність цієї спроби дала мені, по-перше, можливість вже з осени 1919 р. розпочати практичне пристосування знайдених взаємовідношень, використавши їх для цілей завбачання погоди спочатку на тиждень, два-три наперед, а потім і на довші терміни.

В той таки час я сконструював схему, загалом погоджену і з теоретичними передбачаннями Exner'а і з емпіричними висновками Defant'a; вона задовольняюче з'ясовувала весь складний комплекс змін погоди, що спостерегаємо, від найкоротших до аномалій Lockyer'івського циклу включно на підставі періодичних пульсацій усіх елементів, що сюди входять. Таким чином, почавши з скромних шукань деякого удосконалення методів синоптики, що недавно ще існували, я прийшов до повної їх перебудови, назначивши тим шлях до розвязання питання про завбачання погоди на терміни, практично неозначено великі. Визнаючи, що такий результат окупає з лишком усю ту працю, яку було покладено на його здобуття, і ні трохи не маючи сумніву, що остаточна фіксація методів завбачання погоди на довгий час наперед є тільки питання чисто технічних досягнень, я вважав, що моя місія скінчена.

Але, перше ніж поставити останню крапку до цієї праці, що дійсно стала для мене за діло життя, я не можу не згадати про тих — і осіб, і установ — без допомоги яких я не зміг-би свого завдання виконати, не зважаючи ні на які стимулуючі імпульси. Багатьох із них давно вже, на жаль, немає на світі. Із вдячністю, яку годі забути, я згадую про О. Воєйкова, М. Поморцева й В. Шипчинського, що були моїми першими повіреними по справах моєї роботи і що дали мені величезну моральну підтримку в найскрутніший період мого життя, про Б. Голіцина, завдяки якому Г. Ф. Обсерваторія дала в моє розпорядження весь потрібний до роботи матеріал і відкрила вільний вступ до своєї бібліотеки, про Е. Гейнце, допомога якого була така цінна для мене в перші роки праці, про Подільське Губерніяльне Земство, на засоби якого було виконано значну частину роботи.

Не менше вдячний я й багатьом із тих, що й нині живі. Воїстину в несплатимих боргах я пробуваю в відношенні до Завідуючого Метеорологічною Обсерваторією колишн. Новоросійського Університету проф. І. Точидловського та його асистента М. Акимовича, що дали в моє розпорядження в 1918—20 рр. не тільки всю бібліотеку й архів обсерваторії, але й постачили потрібний інструментарій. Дуже цінної допомоги зазнав я від колиш. Директора Іркутської Обсерваторії А. Вознесенського, що подав мені ніде не публіковані дані з північно-сибірських станцій і тим дав мені можливість по-