Сталася проблема з вичиткою цієї сторінки
VI.
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Данило Лепкий. Сплачений довг. 1909.pdf/20}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
той страшний день вигоріла більша половина міста; згоріла і Кудличова хата. А сам старий Кудлич, Господоньку, ляк збирав на него дивити ся. Голова обгоріла, твар попечена, запухла; очий не видати, руки попарені. Лежить старий у чужій хатї, скомлить ріжними, страшними голосами, та просить у Бога смерти, а у людий помочи.
У містї між погорільцями біда та недостаток. Подихнуло вже добре холодом, дрібний іней повис з рана на пожовклих листах, що ще десь недесь удержались на деревах, посріблив волокна з сохлої трави та бадиля, порозсипував пилиночки по дахах і земли, а мороз прозорою шкаралупою леду пообводив калабанї стоячої води. Однак бідні погорільцї тиснули
