Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо. 1930.djvu/103

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

острові, щоби ми згинули з голоду. Самі вони хотять забрати той корабель і стати піратами.[1]

— Де ті злочинці? — закликав я грізно. — Ми зараз їх покараємо! Ось вам, панове, зброя, їх є шістьох, а нас пять, але ми поконаємо їх, бо наша справа слушна!

Я дав їм по рушниці і закликав Пятася. Тоді ми пустилися в лісок, щоби заскочити тих і, по змозі без проливу крови, закінчити справу. Доля сприяла нам. Вони були розділені. Три спали під одним кущем, відкинувши від себе рушниці, а другі три сиділи подалі, гуторячи щось між собою. Їх зброя була завішена на дереві. Ми кинулися й відібрали зброю сплячим, а тоді нагло обскочили розмовляючих і я крикнув:

— Ні кроку з місця, бо стріляємо!

 
  1. Пірати — морські розбишаки.