Перейти до вмісту

Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо. 1930.djvu/112

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

з мого острова. Писав еспанець. Вони прибули на остров у кілька днів по моїм відїзді і загосподарувалися там так, як я радив. Жили мирно і в достатку і славили Бога. Пятасів батько помер перед двома роками, посилаючи останній поздоров свому синови.

На друге літо я вирядив Пятася в дорогу і він поплив одним кораблем, що їхав до Бразилії, вклонитися могилі свого батька. Ми попращалися на віки, бо могили наших батьків були в ріжних сторонах світа. А ми хотіли вмерти біля своїх батьків. Я передав ним письмо до еспанця, в якім посилав їм усім свій привіт і дарував остров у вічне посідання.

А сам доживаю своїх днів у Йорку, в рідній хаті, і жду години, коли знову зійдуся з рідною матірю і з рідним батьком. Тоді вже зійдуся з ними на віки.