Цю сторінку схвалено
місцях добре обгороджені кошари і як випасли траву в одній, переганяв їх до другої.
Та на тому ще не скінчилася моя господарка. Десь у рік по тім, як я приніс до печери таке майно з корабля, вийшов я одного ранку по дощі з печери і здивований побачив серед трави кілька колосків ячменю! Я спершу не знав, як це диво пояснити, але потім нагадав собі, що недавно перед тим висипав я там з мішка решту стухлого зерна, яке приніс був із корабля і яке не хотіла їсти папуга, ні лями. Та побачивши ці колоски, я непомірно втішився і дав собі слово, що з них мушу розвести лан збіжа. І по довгих трудах
