Сторінка:Даніель Дефо. Робінзон Крузо. 1930.djvu/63

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вен і переплисти до тої землі, зїли би мене там людоїди. Або ще певніше — я не доплив би туди і згинув на морі. — Оттак жив я спокійно з дня на день і думав уже в мирі закінчити тут свої дні, коли це один випадок зруйнував мені раптом мій спокій.

Одного погідного ранку йшов я від свого калєндара в глиб острова, але чомусь не пішов своєю стежкою, тільки трохи збочив зі звичайної дороги. Я йшов якийсь час піском понад море і коли вже мав увійти в гайок, раптом став мов скаменілий: Я побачив перед собою на піску кілька виразних слідів людської босої ноги…