Цю сторінку схвалено
в глиб острова і показав уратованому, щоби йшов за мною. Він ішов, дивлячись боязко на мене й мою стрільбу, наче на які божества.
Це був молодий, гарний, високий молодець, здоровий і сильний. Смагляве обличча не виявляло такої суворости, як в инших дикунів. Коли усміхнувся, віддаючи мені мою шаблю, то лице його мало дуже лагідний і щирий вираз.
Я не повів його просто до твердині, але до другої печери. Там дав йому зїсти кілька помаранч і кусень хліба та свіжої води, а потім казав йому лягти спати, бо знав, що він втомлений смертельно. Він зараз заснув. Я дав йому одяг, який мав у запасі в скрині, що дуже припав йому до вподоби.
Аж над вечір він пробудився, вибіг з печери і підбігши до мене, як я доїв ляму, став усякими
