Цю сторінку схвалено
Я втішився, бо сподівався застати на його покладі живих людей.
Корабель раптом станув на тому місці, де колись задержався наш. І був він подібний до нашого, тільки значно більший. Я побачив на покладі дві гармати і подумав собі, що це певно богатий купецький корабель розбитий бурею.
Ми з Пятасем ждали цікаві, чи не вибіжить хто на поклад і не благатиме ратунку. Але не виходив ніхто. Ми догадалися, що корабель порожний. Але на нім залишилися певно великі скарби їжі і зброї, яка нам обом так здаласяб, бож нам уже виходили припаси пороху, шроту і куль.
