глядїв невесело, а зуздрівши мене, сказав: “Що-ж там, бідний Робінзоне? зазнавєсь чимало страху а все через мене.
Через тебе? чудував ся капітан.
Так, отче, се я підмовив єго їхати з нами, та ось місто втїхи трохи житєм не заплатив своєї прогульки.
— Слухай хлопче, почав поважно капітан — остерігаю тебе по доброму: не трібуй щастя на мори. Теперішня їзда най буде тобі доказом, що ти на моряка нездалий.
— А ви, пане, чи також покинете плавбу? поспитав я.
— Зі мною друга річ, відрік капітан. Плавба моє ремесло, а тебе тільки нерозумна намова мого сина випхала на розгуканий океан.
— О нї, пане! закликав я горячо. Змалку вже надить мене плаванє непоборимо, так що проти волї батька і єго заказу пустив ся я потай на море, без котрого не спроможен жити. — Як се? розсердив ся капітан, то ти, дїтваку проти волї батька посьмів всїсти на мій корабель? А чи не знаєш, невдячний хлопче, що за непослух родичам тяжка спадає кара? Колиб се знав скорше не брав би я тебе і за бочку гроший на своє судно. Хто зна', чи через тебе не потонуло оно в мори. Проч з моїх очий, ледащо! а не показуй ся менї більше.
Я спаленїв з сорому, слези забренїли на очах. На сей вид капітан подобрійшав і лагіднїйше вже промовив: — Но, не жури ся і не бери собі моєї погрози так до серця! Ще можеш стати чесним чоловіком, тільки вертай живійше домів і старай ся справити кривду заподїяну родичам. Ось тобі тут на дорогу, іди у пристань, найми корабель, а коли твій жаль щирий, то Бог благословити-ме тебе з поворотом.
По сих словах всунув менї у руку дві ґвінеї, відтак розпращали ся оба з Джоном, пожелавши менї щасливої дороги. Та дорога моя не вела домів. Не зважаючи на щирі остороги чесного капітана, другої такой днини наймив я за кілька шилїнґів[1] віз і поїхав… до Льондону.
- ↑ шилїнґ — гріш анґлїйский. Фунт штерлїнґів (L) має 20 шилїнґів (sh) по 12 пенсів (d). Отже шилїнґ наших 24 ц.
