почали закладатися, хто з них переможе на наступних перегонах.
Табор поділився на дві партії. Усіх сил і засобів уживала кожна, щоб дати спроможність своєму улюбленцеві зайняти перше місце. Почали вишукувати найкращих собак, яких мала країна, бо переважно від добрих собак залежав успіх. Вони то й стануть у великій пригоді майбутньому переможцеві. Йшлося не тільки про жінку, найбільшу на світі красуню, але й про копальню, вартістю, принаймні, в мільйон.
Цієї осени, коли прийшла звістка, що Мак-Кармак знайшов золоті копальні на Бонанці, вся Долішня Країна, Серкл Сіті та Сорокова Миля подалися вверх Юконом; поїхали усі, крім тих, хто, як Джек Герінгтон і Луї Савой, були на розвідках на заході. Затички ставилося, де попало: і на оленіх пасовиськах, і на річках. І ось випадково на нечуваному місці, на річці Ельдорадо, Олаф Нельсон пред'явив свої права на п'ятьсот лінійних футів; він теж забив свій кіл, як це вимагалось, і потім зник. В той час найближча контора записів містилася в поліцейських казармах у Форт-Кудагі, якраз через річку від Сорокової Милі, але коли розійшлась чутка, що ріка Ельдорадо — справжня скарбниця, то швидко виявилось, що Олаф Нельсон не поїхав униз Юконом, щоб зареєструвати свою власність.
Люди пожадливими очима поглядали на покинуту дільницю, де, як вони знали, тисячі-тисячі доларів тільки чекають лопати і шлюзів. Однак, вони не сміли і торкнутися їх; існував закон, що коли поставлено затички, то дається ще шісдесятиденний термін, щоб закріпити своє право на власність. Коли вийшов речі-
