Сторінка:Джек Лондон. Бог його батьків (1927).djvu/157

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

кинулись, Герінгтон стрімголов полетів у сніг. Савой блискавицею промайнув повз його, Герінгтон, зіп'явшись на ноги, стежив за ним, як той летів через ріку до контори. Герінгтон не міг не чути того, що говорилось навкруги.

— О, він летить дуже швидко, — казала Джой Моліно поліціянтові: — Він — як це ви кажете — добре скерував. Так, скерував і буде першим.