ки Чарлі собак, — ясно бо, що такій жінці, як Лорен Лізней одної пари саней було замало, — а потім поплив уверх річкою, щоб своєму управителеві копалень на Бонанці дати розпорядження на час своєї відсутности.
Він досить невиразно натякнув, що йому потрібні собаки, щоб перевезти дерево з тартака на шлюзи; тут то Чарлі Сітка й виявив свою спритність. Він обіцяв дати собак на призначений термін.
Але тільки-но Флойд Вандерліп поїхав, як Чарлі Сітка, схвильований, побіг до Лорен Лізней.
А чи не знає вона, куди подався містер Вандерліп? Він погодився на певний термін здобути йому собак, але ж ота безсовісна людина, німецький купець Мейерс, почав скуповувати собак, і цим підвищив на них ціну. Отже, йому потрібно негайно побачити м-ра Вандерліпа, бо через того самого безсовісного він спізниться майже на цілий тиждень проти зазначеного терміну. Чи знає вона, куди Вандерліп поїхав? Вверх річкою? Добре. Він зараз же подасться слідом за ним, щоб сповістити про неприємну затримку. Чи правдиво він зрозумів, що собаки потрібні Вандерліпові саме на п'ятницю, на вечір, і що вони обов'язково повинні бути на цей час? Все це дуже неприємно, але винен отой безсовісний німець, що підвищив ціну на собак. Вони тепер коштують по 50 доларів кожна; і коли він купуватиме за таку ціну, то йому грошей не достарчить, та й невідомо, чи погодиться на це м-р Вандерліп. Вона певна в тому, що він погодиться? Як приятелька Вандерліпа, вона навіть сама ладна доплатити решту грошей за нього. І він на це нічого не скаже? Яка ж вона добра, що турбуєть-
