рухи Фредині завжди були сповнені грації, але тепер вона ще більше граціозности надала своєму рухові, нахилившись до свічки, щоб зняти нагар серед жовтого полум'я. Потім знову схилила голову на руку, задумливо дивлячись на Вандерліпа. Кому з чоловіків не сподобається, що гарненька жінка дивиться на нього таким поглядом.
Вона не квапилась починати гру. Якщо оце затягання справи подобалося йому, то й їй воно було до вподоби. Він почував себе затишно, усолоджуючи свої легені нікотином і не зводячи своїх очей з неї. Тут було й тихо, й тепло, а там, біля ополонки, йому доведеться добре таки намерзнутися. Він почував, що треба йому сердитися на Фреду за минулу сцену, але чомусь не відчував зовсім гніву проти неї. Може, й сцени ніякої не було б, якби не ота жінка Мак-Фі. Бувши губернатором, він напевне оподаткував би її та инших євангельських акул та небесних лоцманів великим податком, в сто унцій золота на кожну чверть року.
Адже Фреда поводила себе зовсім, як благородна жінка, ані крихітки не поступаючись перед м-с Епінґвел. Йому й на думку ніколи не спадало, що вона така смілива. Погляд його довго спинявся на ній, час од часу повертаючись до її очей; за глибокою поважністю їх, він ніяк не міг відгадати ще глибше захованої насмішки.
О! боже! Яка чудова її постать. І дивно, чого ж це дивиться вона так уважно на нього? Невже вона теж хоче заміж за нього?
Можливо, аджеж не одна вона… Дивно, яка чарівна вона та молода! Молодша за Лорен Лізней. Їй не більше, як років двадцять три-чотири, а найбільше двадцять п'ять. Вона ніколи не потовстішає, це ж відразу видно. Не можна
