ної ділянки, що дала б менше, як пів мільйона. Це велика таємниця Двоє чи троє найкращих моїх товаришів повідали мені її. Я так і сказав своїй дружині, що я спочатку скажу вам, а тоді вже піду. Поки бувайте. Мій пакунок захований на березі. Річ в тому що коли вони сказали мені, я обіцяв їм не вирушити, поки весь Давсон не засне. Ви знаєте, що буде, коли побачать, що ви лаштуєтесь до походу? Беріть вашого товариша та йдіть. Ви можете взяти четверту або п'яту заявку від Дісковері. Не забудьте: Скво-Крік. Це буде третя річка, коли проминете Свед-Крік.
Коли Смок зайшов до маленької хати на пагорку за Давсоном, він почув знайомий важкий віддих.
— Я сплю, — промурмотів Шорті, коли Смок потряс його за плече. — Я не на нічній варті, — була його друга заувага, коли рука, що його будила, зробилася настирливішою. — Зверніться до власника бару.
— Одягайтеся швидче, — сказав Смок. — Нам треба зробити дві заявки.
Шорті сів і почав лаятись, але Смок затулив йому рукою рота.
Цитьте! Застеріг Смок — Відкрито розсипи Не розбудіть тільки сусід. Давсон саме спить.
— А як же! Кажіть мені. Ніхто не розказує нікому про відкриття, звичайно ні. Але чи не дивно, що всі завжди зустрічаються на одному шляху?
— Скво-Крік, — прошепотів Смок. Це певна справа. Мені сказав Брек. І зовсім неглибоко. Золото лежить майже під травою. Вперед! Візьмемо пару легких клунків і ходімо.
Очі Шорті заплющилися, і він знов заснув. Але через мент з нього злетіли ковдри.
— Якщо ви не хочете, я йду сам, — сказав Смок.
Шорті згорнув ковдри і почав одягатися.
— Собак візьмемо з собою? — спитав він.
— Ні. Шлях на річку певне не втоптаний, і ми зможемо швидче йти без них.
— Тоді я дам їм їсти, шоб вистачило поки ми повернемося Візьміть трохи березової кори та свічку.
Шорті відчинив двері, щоб довідатись, який мороз, і вернувся, щоб одягти наушники та рукавиці.
